Бджоли лишилися без кормової бази: як це позначиться на медозборі
Весна цього року суттєво відрізняється від попередніх років. Початок весни (перша декада березня) для більшості пасічників був багатообіцяючим. Температура сягала +26°C. Розвиток бджолиних родин почався дуже активно, бджоли швидко увійшли у фазу свого активного розвитку — пасічники були задоволені й раділи стрімкому старту.
Але сталося не все так райдужно, як хотілося. Бджолині родини за 80 днів активного весняного розвитку мали змогу повноцінно вилітати з вулика й працювати протягом дня лише максимум 15–20 днів. Проблем із розвитком та нарощуванням сили бджолиних родин не спостерігалося, оскільки сильні родини, навіть за короткий період, могли забезпечити себе білковим кормом і вийти на пік розвитку матки за яйцекладкою.
Проте після аномально теплого початку березня, який спровокував початок цвітіння весняних первоцвітів і дерев, повернулося похолодання з морозами до –8°C у квітні. Практично всі весняні медоноси постраждали від заморозків: деякі — на 30–70%, а деяки — і на всі 100% (плодові дерева).
Саме з цього моменту у бджільництві починається кінець початку весни. Весна залишається лише на календарі, а в природі з другої половини квітня одразу настає літо — але, на жаль, не за температурними показниками. І це також негативно позначилось на бджолах: коли у природі немає весняного цвіту, родини не можуть забезпечити себе кормом. Усе різко обривається, а споживання зимових кормів у вулику стрімко зростає через відсутність нектару в природі.
Що маємо в результаті?
- З одного боку — максимальна сила родин, готових до медозбору з акації. Але вона також постраждала від торішньої посухи та весняних заморозків, тому її нектаропродуктивність — під великим питанням.
- З іншого боку — мінімальні кормові запаси, що створює ризики голодування бджіл і, як наслідок, їх загибелі. А в природі, через масове розорювання луків, практично нічого не залишилося з весняних медоносів. Ріпак, який зазвичай рятував бджіл до початку акації, вже відцвітає. Але через холодну весну він практично не виділяв нектару — і його не вистачило навіть самим бджолам на прожиток.
У тих, хто зимував у зимівнику, ситуація з кормовими запасами краща. Бджоли «Пасіка 21» уже 10 років зимують у термостабілізованому зимівнику, і ми щороку фіксуємо мінімальне споживання кормів. Цього року ми ще й навмисно затримали ранній старт розвитку бджолиних родин, завдяки чому зберегли додаткові кормові резерви.
У більшості ж пасічників запаси є лише до середини травня. Тому пасічники вже готуються, а дехто вже й почав підгодівлю своїх бджіл цукровим сиропом або медом. І якщо погода впродовж найближчих 5–10 днів не зміниться у бік потепління, то годувати бджіл — зазнаючи додаткових збитків — доведеться всім.
З урахуванням численних повідомлень пасічників про погану зимівлю й ранні весняні отруєння, подорожчання пального та низьку закупівельну ціну на мед на тлі експортних обмежень — це може суттєво вплинути на стан бджільництва в Україні.
Юрій Білик, головний спеціаліст із бджільництва «Пасіка 21»
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.