Перші гроші та стабільна ціна. Чому аграрії залежні від ріпаку
Озимий ріпак має рентабельність 76%, ярий — 43%, проте це все ж більше, ніж кукурудза чи інші культури. Крім того, ріпак має вагому перевагу — дозволяє швидко отримати кошти, і ціна на нього стабільна. Тому аграрії й обирають цю культуру попри всі наявні ризики.
«У сезоні 2022/2023 сіяли озимий ріпак. Зима була м’яка, тож отримали гарний врожай. Минулої осені посіяли пізно, на власний ризик, оскільки дощів не було. Вирішили все ж 100 га засіяти, хоча раніше виділяли під озимий ріпак по 200-250 га. На жаль, морози вдарили, і він пропав. Замість нього посіяли ярий ріпак, і так робимо щороку», — розповідає AgroPortal.ua керівник ПП «Імені Калашника» (Полтавська область) Іван Степаненко.
Загалом у полтавському господарстві цього року засіяли близько 300 га ярого ріпаку.
«Морози були, але рослини їх витримали, вже відійшли. Тепер ми проводимо обробку гербіцидом», — зазначає він.
Посів усіх ярих культур провели рано, поки була волога. Всі операції завершили до 1 травня.
«Пройшов дощ, тепло — все пішло в ріст. Заходили в поле — трохи навіть мокрувато. І найближчими днями за прогнозом будуть дощі. Це добре, а зараз треба проводити обприскування, щоб прибрати бур’яни — і нехай собі росте з Богом», — каже Іван Степаненко.
Ранні гроші, краща рентабельність, більша врожайність
У серпні, якщо будуть дощі, в ПП «Імені Калашника» знову сіятимуть озимий ріпак. Адже він має кращу рентабельність і більшу врожайність — до 3,5 т/га — проти ярого, який дає 2-2,5 т/га.
«За результатами минулого сезону рентабельність озимого ріпаку склала 76%, а ярого — 43%, але це все одно набагато більше, ніж рентабельність кукурудзи та пшениці. До того ж кукурудзу потрібно сушити, а ріпак — зібрав, передискував, озимину посіяв — продав урожай. Ріпак — перша культура, на яку завжди є ціна. Якщо потрібні гроші, а ціни на пшеницю чи кукурудзу невисокі, то продаємо ріпак. Ціна на нього практично не змінюється протягом сезону», — пояснює аграрій.
У сівозміні господарства — соняшник, кукурудза, ячмінь, ріпак, горох. До 20% площ виділяють під соняшник. Займаються також тваринництвом (ВРХ і свині), тому потрібні фуражне зерно та солома.
Кращий депозит — це комора
Підприємство має власні склади, адже Іван Степаненко зазначає, що співпраця з елеваторами невигідна: «Лише свої склади, на елеватор нічого не возимо, бо будемо ще й винні».
Кредити ПП «Імені Калашника» бере лише на ЗЗР і техніку, хоча банки охоче пропонують позики надійному господарству.
«У нас мінімальний портфель кредитів. Комора — це мій депозит, у разі потреби завжди можу продати зерно. Так, ціна може бути і нижчою, але так само і гроші в банку можуть пропасти», — коментує керівник підприємства.
За чинним законом господарство може забронювати 39 осіб. Це всі ті, хто потрібен, — і водії, і техніки. Однак, за словами Івана Степаненка, бракує ще 3-4 працівників.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua