Від миття до калібрування: що потрібно знати про переробку фундука
Компанія «Філберт» вирощує та переробляє фундук в Одеській області. Має 820 га під горіхами. Вибором обладнання для переробки фундука господарство займається вже протягом п’яти років, оскільки співпраця з українськими підприємствами не склалася.
«Відвідували фабрики в Туреччині, Італії, Чилі, Франції. Досліджували різні калібратори, сушарки, системи аспірації. В Україні сумна ситуація з обладнанням. Ми намагалися задіяти вітчизняних виробників, але ніхто не зміг надати якісне комплексне рішення. Існують проблеми — відсутність досвіду та знань, брак фахівців, здатних розробити це обладнання», — розповів керівник підприємства ТОВ «НВО «Філберт» Максим Шейко під час вебінару «Новітня епоха фундукових садів. Назустріч успіху».
Калібрування за італійською технологією
Перед сушінням горіх обов’язково потрібно мити, на 7-8 т витрачається 1 т води. Після миття горіх поступає на транспортно-інспекційний стіл і обдувається повітрям — це необхідна операція, що прискорює сушіння.
Оптимальні параметри вологості фундука — 5,7-6%. За 1,5 години втрачається 1% вологи. За завантаження 3 т горіхів витрати дизельного пального на сушіння складають 3 л, енергоспоживання — до 3 кВт/год. Час сушіння передчасно зібраного горіха може бути іншим. Як правило, він сушиться на 1,5 години довше.
Зберігати фундук можна в бегах, ящиках і в будь-чому, що пропускає повітря. Ящики можна розміщувати ярусами. Умови на складі — температура 8-13°С і хороша вентиляція. Горіх може зберігатися з незмінною якістю більше 2 років, але при цьому втрачатиме вагу.
Калібрування у «Філберт» здійснюють за італійською технологією. Перед калібратором стоїть розділювач, що розділяє потік на дві фракції. Далі йде сортування на 7 калібрів — від 13-го до 27-го. За вісім годин можна обробити 2700 т продукції.
«Калібрування горіха у шкаралупі — це основа якісного розколювання з мінімальним пошкодженням серцевини», — пояснили на підприємстві.
Дістати золоту серцевину
Розкол фундука в різних країнах відбувається по-різному. В Туреччині використовують центробіжні системи розколу. За годину можна обробити 1000 кг, але пошкодження ядра буде до 20%. У Грузії й Азербайджані переважають конусно-вальцеві машини як аналог жорна. Вони недорогі, потужність складає від 70 до 200 кг/год.
Вальцево-роликові машини дають найнижчий відсоток пошкоджень і переробляють 100-150 кг/год. Але машина не така продуктивна порівняно з конусно-вальцевою.
Аспірація — передостанній вузол — відділення пилу та відбір цілого ядра від половинок. Щодня на підприємстві збирається щонайменше 100 кг пилу.
Фінальний етап — калібрування ядра.
Світлана Цибульська, AgroPortal.ua