Україна може втратити до 4 млрд євро щорічно, якщо ЄС не продовжить преференційну торгівлю
Українська економіка може втратити від 3,5 до 4 млрд євро щорічно, якщо ЄС не продовжить дію торгових преференцій для України, термін яких спливає 6 червня 2025 року. Про це йшлося на спільних слуханнях Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку та Комітету з питань аграрної та земельної політики, присвячених стратегії поглиблення торговельно-економічних відносин України та ЄС.
На слуханнях презентували дослідження “Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу”, проведене на замовлення Федерації роботодавців України за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.
З 2014 року, відколи Україна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, частка ЄС у зовнішньоторговельному обороті нашої держави постійно зросла – з 30% у 2013 році до 56% у 2023 році. А експорт товарів до ЄС у 2023 році сягнув $23,4 млрд, що становить 64,6% загального експорту товарів Україною. Ці показники свідчать про переорієнтацію української економіки з ринків СНД на європейські.
Учасники слухань наголосили на критичній важливості продовження режиму free-trade, наданого Україні під час повномасштабної війни. Цей режим щороку пролонгувався, але цього року спливає 6 червня, і існує серйозний ризик, що його не буде продовжено. В такому разі Україна повернеться до старої конфігурації торговельних взаємовідносин з ЄС – звичайної зони вільної торгівлі з квотами та митами.
Повернення до колишніх квот спричинить серйозні втрати для української економіки. Особливу стурбованість викликає ситуація з квотами на товари, щодо яких у червні 2024 року було запроваджено захисні механізми в рамках автономних торговельних заходів (АТЗ). Це, зокрема, м’ясо птиці, яйця, цукор, овес, кукурудза, крупи та мед. Ці обмеження були запроваджені ЄС у відповідь на зростання напруги серед фермерських спільнот у країнах Центральної Європи.
Заступник виконавчого директора компанії МХП Юрій Мельник підкреслив важливість прозорої взаємодії з європейськими партнерами.
“Ми, як бізнес, сповідуємо принципи прозорості, чесності, – наголосив Юрій Мельник. – Останнім часом ми налагодили співпрацю з дипломатичним корпусом – зустрічі з дипломатами, поїздки разом із ними на наші виробничі потужності, щоб підтвердити твердження, що в Україні дотримуються технологічних вимог та застосовують технології, які відповідають європейським стандартам”.
Як зазначив голова Комітету Ради з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду, “агропродовольча продукція в 2024 році складає 60% від всього експорту. Попри незначне зниження, порівняно з 2023 роком, де у нас був рекорд 62% від загального експорту”.
“Україна зможе збільшити додану вартість агропродукції та конкурувати на європейському та світовому ринку. Експерти бачать три варіанти розвитку подій. Перший варіант для нас найвигідніший – це продовження дії пільг. Друге – це повернення до умов 2021 року, але це зовсім не вписується в принципи, в канву бізнесу, який сьогодні працює. І це також дасть збитки нашим українським виробникам в розмірі $3 мільярда. І новий формат співпраці – це пошук фактично компромісних рішень для забезпечення стабільного доступу української продукції до ЄС”, – наголосив Олександр Гайду.
Особливо гострим також є питання запровадження Євросоюзом з 2026 року плати за вуглецеві викиди в рамках механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), підкреслили у дослідженні. Продукція, що підпадає під CBAM, посідає важливе місце в українській економіці, виробництві та експорті. Її значення особливо зросло після повномасштабного вторгнення, коли ЄС став домінантним торговим партнером України.
У 2023 році український експорт CBAM-продукції до ЄС становив $3,6 млрд, що склало 15,4% товарного експорту до країн ЄС та 9,9% усього експорту товарів з України до інших країн світу. В імпорті до ЄС продукції, яка регулюється CBAM, на Україну припадає 2,6% поставок.
Автори дослідження наголошують, що для уникнення взаємних негативних наслідків для економік України та ЄС протягом перших п’яти років доцільним вбачається режим, який не зобов’язуватиме імпортерів з ЄС купувати CBAM-сертифікати при ввезенні відповідної продукції з України.
Згідно з економічним моделюванням, ефективна інтеграція України в європейську економіку може принести значні результати, наголошують автори дослідження. Зокрема, дасть змогу за 10 років подвоїти ВВП України і докорінно змінити структуру виробництва й зовнішньої торгівлі. Інвестиції у розмірі $90 млрд у будівництво 570 заводів в Україні забезпечать зростання випуску товарів і послуг на 152,8%, у тому числі продукції переробної промисловості – на 168,9%. Завдяки чому частка переробної промисловості у ВВП країни зросте з 7,6% до 20,4%. Загалом може бути створено близько 815 тисяч нових робочих місць.
На слуханнях наголосили, що продовження лібералізованої торгівлі з Україною принесе ЄС значні стратегічні вигоди. Для України це шлях до відбудови та модернізації економіки, для ЄС – можливість зміцнити свої позиції на міжнародній арені через партнерство з країною, що має потужний сировинний, виробничий та людський потенціал.
Гендиректор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов наголосив, що напрацьований у дослідженні варіант поглиблення торговельних відносин враховує інтереси європейського бізнесу та ЄС в цілому. “Ми дуже хочемо донести до європейських партнерів, що український бізнес не є загрозою для європейського ринку та їхніх виробників. Ми не лише можемо стати надійними партнерами, а й бути дуже вигідними партнерами з точки зору інтеграції виробництва, спільної кооперації і спільних взаємовигідних інтеграцій”, – зазначив він.