Війна росії проти України завдає екологічних збитків через значні викиди парникових газів – SuperAgronom
Війна спричинила збільшення викидів парникових газів (341 млн т CO₂), що загострює кліматичну кризу. Кліматичні зміни в Україні стають дедалі відчутнішими, що загрожує не лише природним зонам, а й сільському господарству країни. Про це пише SuperAgronom.сom, посилаючись на дані інфографічного довідника «Агробізнес України» за 2023/24 МР, який можна завантажити за онлайн за посиланням.
Викиди парникових газів:
341 млн т CO₂ – загальні викиди, спричинені війною.
175 млн т CO₂ – викиди від прямих військових дій.
>32 млрд $ – орієнтовна вартість ліквідації екологічних збитків.
Основні джерела викидів:
- Відбудова зруйнованих територій – 56 млн т CO₂.
- Лісові пожежі – 51,6 млн т CO₂.
- Зміна маршрутів вантажних перевезень – 24 млн т CO₂.
- Руйнування енергетичної інфраструктури – 17,2 млн т CO₂.
Середньорічна температура повітря в Україні зросла з 7,8°C у 1980-х роках до 10,0°C у 2020-х. Це спричинило збільшення кількості днів з екстремально високими температурами, що, своєю чергою, призводить до посух та зниження врожайності.
Попри зростання температури, кількість опадів за останні 40 років залишилася майже незмінною – зниження з 546 мм у 1980-х до 545 мм у 2020-х. Проте нерівномірність розподілу опадів спричиняє тривалі посухи, що негативно впливають на стан ґрунтів і вирощування сільськогосподарських культур.
Зміщення природних зон
Кліматичні зміни суттєво впливають на природні зони України. Порівняння карт 1990-х та 2020-х років демонструє такі тенденції:
- Степові зони зміщуються на північ, що робить умови більшої частини країни посушливішими.
- Площі під мішаними лісами скорочуються, поступаючись місцем степу.
- Ґрунти деградують, що знижує їхню родючість і веде до скорочення площ, придатних для землеробства.
Прогноз на 2030-2049 роки свідчить про значне зниження врожайності сільськогосподарських культур. Якщо температура підвищиться на 2°C і більше без впровадження адаптаційних заходів, втрати врожаю можуть досягати 25%. Після 2050 року врожайність може частково відновитися завдяки адаптації, однак зміни залишаться суттєвими.
Олена Басанець, SuperAgronom.com