Площі під горохом у сезоні 2025 можуть зрости завдяки високій ціні й перспективі відкриття нових експортних ринків, зокрема Китаю – SuperAgronom
Для гороху в поточному сезоні відкриваються хороші перспективи завдяки кільком факторам: високій ціні, створенню нових переробних потужностей та відкриттю нових ринків, зокрема Китаю.
Так, за словами аналітика зернового ринку «УкрАгроКонсалт» Максима Харченка, цього сезону ціни на горох були достатньо високими — 15-16 тис. грн /т умовах СРТ (Одеса). Тож він передбачає, що площі під горохом можуть зрости, особливо якщо після перезимівлі спостерігатимуться втрати озимих.
«Ціна на горох зростала з декількох причин. Насамперед Індія відмінила мита на імпорт гороху. Також на зростання ціни вплинуло й те, що в Україні з’являються нові переробні потужності. Ми не відкидаємо, що горох може бути привабливим для аграріїв цього року, незважаючи на не дуже високу врожайність минулого сезону», — вважає Максим Харченко.
Окрім цього, на святкуванні Дня бобових, організованому Асоціацією бобових України (наразі — Українська бобово-соєва асоцація), Сергій Ткачук, голова Держпродспоживслужби, зазначив, що завдяки зусиллям Асоціації, МЗС, Мінагрополітики та фахівців Служби, завершено процедуру з відкриття експорту гороху на КНР, очікується лише остаточне підписання відповідного протоколу.
«Я вірю в те, що ці об’єднані зусилля дадуть можливість істотно збільшити експорт гороху. За наявними даними, у 2024 році експорт гороху з України був трохи більше 360 тис. т. Я вважаю, що це дуже мало. І після відкриття ринку Китаю ми точно зможемо примножити обсяги», — додав Сергій Ткачук.
Перспективи для збільшення виробництва гороху вбачає й Антоніна Скляренко, президентка Української бобово-соєвої асоціації.
«У 2024 році Україна зібрала 469 тис. тонн гороху, а експорт цієї культури становив 364 тис. тонн. Попит на український горох зростає, особливо з боку країн ЄС та Південної Азії, що створює передумови для розширення виробництва. Очікується, що у 2025 році площі під горохом збільшаться на 20%, а під сочевицею — на 10-15%. Це свідчить про те, що українські аграрії все більше орієнтуються на перспективні експортні ніші», — наголосила Антоніна Скеляренко.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com