На Дніпропетровщині готують сухі обіди для військових – AgroNews

Світлана Гарнадко з Маломиколаївки, що на Дніпропетровщині, обʼєднала господинь з рідного села, аби готувати сухі борщі та супи для військових. У 2020-му жінка заснувала крафтове виробництво гарбузових цукатів. Та від початку повномасштабного вторгнення РФ ґаздині виготовляють поживні обіди. Про це повідомляє Суспільне, пише agronews.ua.

Господині з Маломиколаївки у звичайному будинку облаштували виробництво крафтових цукатів, а після повномасштабного вторгнення почали виготовляти сухі борщі та супи для військових. В одній із кімнат жінки ріжуть, натирають та розкладають овочі, в іншій — висушують.

Засновниця виробництва Світлана Гарнадко розповіла: у 2020 році разом з місцевими почали розвивати крафтове виробництво цукатів з кабака. Відтоді, за словами жінки, Маломиколаївку називають гарбузовим краєм.

“Ми придбали цей будинок спеціально, щоб використовувати його під виробництво “Герцевських крафтоликів”. Зробили невеличкий ремонт і перебралися сюди з дівчатами виготовляти цукати в мирний час”, — зауважила волонтерка.

З часом асортимент розширювався: жінки почали робити пастилу та фруктові наливки. Світлана зазначила: планували розвивати справу й місцевий туризм. Та у лютому 2022-го все це довелося призупинити. Відтоді щодня господині готують обіди для військових.

“Ми наприкінці березня вирішили з дівчатами готувати щось саме для ЗСУ. Тоді були такі часи, що хлопці були зовсім і голодні, і холодні. Ми допомагали всім, чим могли, а потім, проаналізувавши усю діяльність волонтерів, вирішили займатися саме сухими борщами і супами, тому що це, як би мовити, продукт довготривалого зберігання і завжди гаряче харчування”, — пояснила Світлана.

64-річна Катерина приєдналася до команди рік тому, аби допомогти двом своїм донькам. Вони жартома називають себе сімейним підрядом. А колеги жінку кличуть передовиком виробництва.

“Я прийшла дітям допомагати, зробити їм щось. І вдома роблю: сушу цибульку, часничок. Таке, що ту не сушимо. Руками роблю, що сидячи, що стоячи”, — сказала Катерина.

Інгредієнти для страв приносять з усього села, розповіла Оксана, яка фасує сухі компоненти по пакетах. Додала: використовують овочі, які люди виростили на власних городах. Мʼясо закуповують за кошти, вторговані від продажів цукатів. А коли власних сил не вистачає — кличуть на допомогу господинь із сусідніх вулиць та навіть сіл.

“Як-то кажуть, чим багаті, тим і раді. Хто дає моркву, хто буряк, багато є хто садить на городах, саме підприємці, є в них великий буряк, він їм не підходить, ніхто його не хоче купувати, а нам навпаки — ми його на комбайні перебили”, — пояснила вона.

За майже три роки роботи багато експериментували з варіантами першої страви: готували гороховий суп, квасоляні та м’ясні борщі. Оксана розповіла, вже вивчили смакові вподобання окремих бригад: одній кладуть більше м’яса, іншій — овочів. За її словами, за день можуть зібрати понад сотню пакетів. У кожному — п’ять порцій.

Кожна з господинь відповідає за окремий процес. Катерина, наприклад, займається викладкою подріблених овочів та контролює сушіння. Розповіла: робить усе з турботою, адже знає, наскільки важливо на фронті поживно харчуватися, — її чоловік також несе службу.

Світлана ж замінює колег ввечері, після основної роботи, працює і на вихідних. Від величезних об’ємів, зазначила жінка, техніка та проводка ледь витримують — сушарки працюють цілодобово. Та найскладніше, зазначила вона, було під час відключень світла.

“Ми по черзі з чоловіком, коли була така можливість, вмикали: і о другій годині ночі, і о дванадцятій. Слідкували за температурним режимом і в якій саме стадії висушення. І вранці, і в обід, і ввечері бігали. І так сушили, тому що потрібно було. Ми не могли кинути. Все було таке, що псувалося: і м’ясо, і картопля”, — пояснила засновниця виробництва.

За її словами, за весь час зробили та відправили на фронт майже 12 тисяч упаковок, а це понад 60 тисяч порцій борщу та супу. На знак подяки отримують від військових прапори з підписами.

Виробництво сухих страв продовжуватимуть і після перемоги, додала Світлана. Планують розробити власний туристичний бренд наборів зі стравами. Проте виготовлення цукатів і пастили майстрині кидати теж не збираються. Жінка розповіла: хочуть також популяризувати зелений туризм у рідному селищі. А в будиночку облаштувати зону відпочинку та зустрічати гостей з усієї України.


Джерело https://agronews.ua

Відповісти

Ваш email не публікується

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra