Піти в банку: як збільшити прибутковість українського меду — AgroPortal.ua
Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.
На 1 січня 2024 року Державною службою статистики України обліковано 2,38 млн бджолиних сімей, які виробляють майже 57 тис. т меду. З цього обсягу 55 тис. т на суму $121,4 млн — експортується, з них торік 45,8 тис. т пішло до ЄС ($94,9 млн).
Основними імпортерами українського меду в 2023 році були країни ЄС (Німеччина, Польща, Іспанія, Франція, Бельгія, Румунія, Італія, Угорщина, Греція) та США.
Відповідність нормам і стандартам: євроінтеграція вимагає змін
Оскільки левову частку виробленого меду Україна постачає до Євросоюзу, важливо, виходячи на цей ринок, автоматично виконувати всі правила ЄС щодо господарювання, утримання бджіл та виробництва продукції.
За словами заступниці директора департаменту аграрного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Олени Дадус, Україна посідає друге місце за обсягами постачання меду на європейський ринок, і це дуже велика відповідальність. Під час національної конференції «Медовий форум 2024» вона наголосила, що є низка завдань, які потрібно виконати всередині країни, і водночас державні органи, виробники та експортери повинні мати єдину позицію на європейському ринку.
Олена Дадус зазначила, що погляду нормативно-проєктної документації вже є низка напрацювань. Завдяки зусиллям галузевих асоціацій та Держпродспоживслужби переглядаються норми до правил утримання пасік, зокрема в частині захворювань.
Також законодавчо буде передбачено і врегульовано питання щодо запобігання загибелі бджіл від отруєнь. Завдяки підтримці міжнародних партнерів уже розроблено та в грудні – січні буде запущено в тестовому режимі систему оповіщення через ДАР, де, окрім інформації про обробку полів, будуть дані про можливість вивезення пасік на запилення.
У межах євроінтеграції вже затверджено правила перевезення бджіл.
Крім того, в роботі знаходиться два законопроєкти, які мають вирішити важливі питання для пасічників: «Про державне регулювання сфери захисту рослин» та «Про розвиток галузі бджільництва, охорону, захист та збереження бджіл».
Водночас середня експортна ціна на мед зменшилася на 22%. Це відбувається через зростання постачань дешевого продукту з Китаю, Індії та В’єтнаму.
Український ринок останні три роки демонструє скорочення виробництва, але при цьому зберігає експортні показники. Анна Бурка зазначає, що з початку 2024 року спостерігається щомісячне збільшення експортних постачань порівняно з аналогічними періодами попередніх двох років. Експертка пояснює це значним попитом на мед з боку ЄС.
«Були встановлені захисні механізми для ринку ЄС, і для України виділена квота на 2024 рік — експорт міг сягати 44,4 тис. т. Вже до середини року експорт перевищував цей показник, і були введені поновлені мита на мед. На 2025 рік для України встановлена квота у 18,5 тис. т, яка почне працювати з 1 січня», — говорить Анна Бурка.
Для цього, за словами експерта, насамперед потрібно розвивати внутрішній ринок фасованого меду, тобто відпрацювати технології виробництва та постачання меду з доданою вартістю на українському ринку. Після досягнення необхідного рівня професіоналізму та достатньої кваліфікації український роздрібно-пакований мед займе гідне місце на полицях супермаркетів інших країн. Едуард Кричфалушій впевнений, що продукт із доданою вартістю надасть більше можливостей для постачання і розширить перелік країн для експорту.
Цінова модель українського меду та ключові фактори успіху
Під час дистрибуції меду в роздрібні мережі виробникам варто орієнтуватися приблизно на таку цінову модель:
- 16% вартості продукту споживач повинен сплатити податків;
- 21% закладається для торговельної мережі;
- 10% — паковання, етикетка;
- 50% від ціни — оплата за мед бджоляру.
Ключовими факторами успіху фасованого продукту є:
- якість монофлорних медів;
- реєстрація та базова сертифікація НАССР;
- високотехнологічні лінії переробки меду;
- наявність збутової стратегії та маркетингу.
Питні меди збільшать вартість експорту втричі
Підприємство «Медовий Спас» щорічно виробляє 200 т медового напою під уже відомою багатьом назвою «Сікера». Цей напій компанія експортує до Японії, Швеції та наразі налагоджують постачання до Норвегії.
Засновник підприємства «Медовий Спас» Сергій Липко зазначає, що йшли до цих обсягів 6 років. Сьогодні виробничі потужності компанії обладнані високотехнологічним автоматизованим устаткуванням.
Експерт розповів, що одним із завдань проєкту IPRSA буде створення Дорожньої карти національного атласу. Першим кроком до цього буде пілотування регіонального атласу із зони виробництва меду з Закарпаття.
Улюблені меди: що обирають українці
За підрахунками експертів, український внутрішній ринок споживає понад 20 тис. т меду на рік. Хоча велика частина ринку не лежить у каналі офіційної торгівлі, а постачається напряму від бджоляра до споживача.
Експерт відзначає, що український ринок меду не зростає, але збільшується споживання офіційного продукту, оскільки споживачі надають перевагу меду з необхідною сертифікацією та виваженою ціною. І, згідно з даними продажів у торговельних мережах, найулюбленішим медом українців є квітковий прозорий і рідкий мед.
Більше четвертини меду, який продається на українському ринку, — акацієвий. Близько 10% від загального обсягу споживання займає гречаний мед.
Ще однією особливістю українського ринку, яку відмічає Едуард Кричфалушій, є популярність продукту з кремовою текстурою. Зараз його частка оцінюється на рівні 5% від загального споживання медової продукції.
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua