Саркоцистоз у сільгосптварин важко діагностувати за життя – AgroTimes
За життя сільгосптварин важко діагностувати в них саркоцистоз. Можна застосовувати серологічні методи діагностики, в деяких випадках беруть до уваги клінічні ознаки хвороби.
Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.
Наявність ооцист і спороцист в організмі дефінітивних господарів установлюють дослідженням фекалій методом флотації за Фюллеборном або Дарлінгом.
Вирішальне значення має посмертний діагноз. Після розтину трупів і ветеринарно-санітарної експертизи туш сільгосптварин цисти збудників хвороби виявляють у м’язах стравоходу, язика, серця, діафрагми, очеревини, а також у скелетній мускулатурі.
Можна застосовувати люмінесцентний метод діагностики саркоцистозу. Для прижиттєвої діагностики послуговуються алергічними та серологічними методами. Як алерген застосовують препарат із цистозоїтів. Його вводять внутрішньошкірно в зону верхньої повіки. За позитивної реакції через 2-4 години в місці ін’єкції утворюється припухлість діаметром 10-20 мм і більше.
Серологічну діагностику здійснюють шляхом реакції аглютинації, зв’язування комплементу та тривалого зв’язування комплементу. Для цього застосовують отриманий із цистозоїтів саркоцистозний антиген зі специфічними речовинами.
Саркоцистоз слід відрізняти від трихінельозу свиней і цистицеркозу ВРХ. Навколо спірально закрученої личинки трихінели в м’язах формується капсула лимоноподібної форми: не більше 0,68 мм завдовжки та 0,37 мм завширшки. У цистицерків через оболонку напівпрозорого міхурця, наповненого рідиною, можна побачити один сколекс завдовжки 5-9 мм і завширшки 3-6 мм.
Саркоцистоз великої та дрібної рогатої худоби також слід диференціювати від низки інвазійних та інфекційних хвороб, як-от токсоплазмоз, пастерельоз, бруцельоз.
Як повідомлялося, однією з важливих ознак саркоцистозу у ВРХ може бути тремор м’язів.