Ваточник сирійський «добрався» до національного заповідника: як боротися – SuperAgronom
Ваточник сирійський захоплює нові території та витісняє історичні види рослин, а за рахунок своїх природних особливостей боротися з ним неймовірно складно. А подекуди фактично неможливо. Бур’ян дістався території заповідника — Національного парку “Холодний Яр”, що на Черкащині.
Експерти розповіли про досвід боротьби з бур’яном виданню 18000.com.ua.
«Експансія ваточника пов’язана з тим, що ця рослина має потужну кореневу систему, яка глибоко під землею. Крім того, це кореневище також має ще і значну кількість сплячих зимуючих бруньок, за рахунок чого може дуже швидко поширюватись. А ще у нього утворюється легке насіння, одна рослина може давати десь до тисячі насінин, які легко проростають, — каже науковець Володимир Конограй, працівник Українського інституту рослин.
Водночас офіційно в Україні цю рослину не вважають карантинною. Оскільки колись ця рослина була завезена в Україну з метою її культивування та використання у промислових цілях, у неї не було статусу карантинної та інвазійної. За інформацією чиновників, зараз вивчають питання про поповнення списку карантинних рослин ваточником сирійським, втім таке рішення за профільним Міністерством аграрної політики.
У СТОВ “Перемога” з ваточником сирійським борються шляхом обробки гормональними гербіцидами.
«Нам допомагає у боротьбі те, що у нас на полях велика сівозміна і рослина не встигає сформувати своєрідний імунітет. Якщо ж можливості вносити гербіциди немає, то єдиний вихід — це систематичний тривалий покіс, бо там корінь може бути і 40 метрів, — поділився агроном господарства Володимир Марченко.
Агроном Олексій Сергієнко, який назвав цю рослину “королевою бур’янів”, каже, що як і будь-яка багаторічна рослина, ваточник схильний до виснаження, якщо йдеться про невеликі ділянки.
«Це можна робити (скошувати — прим. ред.) у природоохоронних зонах і парках. Але для цього потрібно не один і навіть не два роки. Потрібно постійно зрізати рослину, не давати, щоб з’явився пух, який розлітається на сотні кілометрів. Треба багато рук і багато праці, а зараз це дуже дорого коштує, — пояснив він.
Набагато складніше боротися з ваточником на території природоохоронного фонду, де не можна використовувати гербіциди та інші хімічні речовини, які можуть зашкодити рослинному фонду. І багате різнотрав’я природоохоронної зони “Холодного Яру” наразі під загрозою поповнення новим видом, який за сприятливих умов може витіснити решту, визнають в адміністрації заповідного парку.
«Зараз рослина вже буквально заважає в окремих місцях пройти, — говорить Богдан Легоняк, керівник національного парку.
Він додав, що єдиний доступний їм метод — це систематичне скошування рослини у місцях найбільш інтенсивного росту, що потребує багатьох років боротьби
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com