В Україні заборонили продукти з вмістом штучних трансжирів понад 2% від усього жиру – Infagro
В законодавство вводиться і саме визначення трансжирних кислот – як всіх геометричних ізомерів поліненасичених або мононенасичених жирних кислот, які мають хоча б один подвійний вуглецевий зв’язок (-С-С-) у трансконфігурації завдяки перериванню хоча б однією метиленовою групою (-СН2-СН2-).
В свою чергу, в законі про молоко та молочні продукти було конкретизовано і повну заборону використовувати у їх виробництві жири та білки немолочного походження – в тому числі саме рослинні жири та олії.
Також уточнюється наявна заборона на використання у виробництві дитячого харчування пальмового стеарину (твердої фракції пальмової олії), гідрогенізованих рослинних жирів та олій.
Зазначимо, що у редакції першого читання запропоновані норми містили формулювання зі згадками пальмової олії, однак при підготовці законопроєкту до другого читання це словосполучення було всюди видалено.
Окрім виробництва, забороняється і обіг продукції з вказаним вмістом трансжирних кислот, яка б призначалася для кінцевого споживання. При цьому передбачено, що вилучені з обігу об’єкти санітарних заходів можна буде використовувати для інших, ніж споживання населенням, цілей. Зокрема, такі продукти можуть бути безоплатно переданими до зоопарків чи притулків для тварин або ж підлягати знищенню у встановленому законом порядку.
Для операторів ринку, які постачають харчі, не призначені для кінцевого споживача чи для постачання до закладів роздрібної торгівлі, у тому числі електронної, документ встановлює вимогу інформувати інших операторів про вміст трансжирних кислот, якщо їх у продукції більше 2% від усіх жирів.
Крім того, закон забороняє використання для харчових продуктів назв “шоколад”, “білий шоколад”, “молочний шоколад”, “родинний молочний шоколад”, “шоколад a la taza” та “шоколад familiar a la taza”, якщо в таких продуктах містяться тваринні жири, окрім молочного, або рослинні жири, крім затверджених Держпродспоживслужбою. Втім, заборона не стосується використання рослинних жирів у начинці чи оздобленні згаданих видів шоколадної продукції.
Рослинні жири доведеться конкретно маркувати
Закон також зобов’язує вказувати на продуктах, що містять рафіновані олії рослинного походження, напис “олія” в переліку інгредієнтів з обов’язковим зазначенням назви рослини, з якої вона походить (або напис “рослинні олії” з обов’язковим зазначенням назв рослин, з яких вони походять).
У переліку інгредієнтів рафіновані жири рослинного походження мають позначатися написом “рослинний жир (рослинні жири)” з обов’язковим зазначенням назв рослин, з яких вони походять.
В свою чергу, у випадку наявності у складі продукту гідрогенізованих жирів чи олій у маркуванні обов’язково має зазначатися те, чи вони повністю гідрогенізовані, чи лиш частково.
Наказу МОЗ було недостатньо
Проєкт закону було внесено в лютому 2021 року групою з 55 депутатів і прийнято за основу ще у вересні 2021 року. Версію ж до другого читання було узгоджено ще до повномасштабного російського вторгнення, в січні 2022 року.
Втім, за час його розгляду вже встиг набути чинності (після завершення трирічного перехідного періоду) наказ Міністерства охорони здоров’я №1613 від 2020 року, яким також передбачається обмеження вмісту трансжирів 2 грамами на 100 грам загальної кількості усіх жирів у харчовому продукті.
Однак попри це, як повідомляли в МОЗ у квітні вже 2024 року, результати досліджень все рівно продемонстрували перевищення обмежень вмісту трансжирів у 30% протестованих в Україні продуктів.
До переліку входили торти, печиво, десерти на основі молочних продуктів, морозиво, заморожені продукти, маргарин, сири і перероблене м’ясо, а також фастфуд – домашня випічка, піца, паніні, донери, фалафель, круасани й тістечка. Зазначалося, що всі ці продукти залишаються потенційно небезпечними щодо вмісту трансжирів.
Чому небезпечні трансжири
У профільному міністерстві вказують, що експерти в галузі харчування мають одностайну позицію щодо трансжирів: ці речовини є найбільш небезпечними з тих, що сьогодні можна знайти у їжі.
При цьому природні трансжирні кислоти, які утворюються у шлунку жуйних тварин завдяки бактеріальній ферментації і можуть у помірній кількості міститися у продуктах тваринного походження, наприклад, у молочних продуктах, не демонструють небезпеки.
Натомість промислові трансжири, які виробляються внаслідок додавання водню (гідрогенізації) до рослинних олій, набувають властивості твердішати за кімнатної температури.
Споживання таких речовин у складі оброблених продуктів асоційоване зі значним зростанням ризику ураження атеросклерозом судин серця і мозку, небезпекою виникнення інфарктів та інсультів.
Є також результати досліджень, які пов’язують трансжири із підвищенням ймовірності хвороби Альцгеймера, цукрового діабету та деяких видів раку. Смертність, асоційована зі споживанням трансжирів, в Україні оцінюється у 18 тисяч людей на рік.