Україна балансує на межі ризикованого землеробства — AgroPortal.ua
Структура посівних площ в Україні за останні 2,5 воєнні роки змінилась не на користь відтворення землі та аграрної логіки.
Таку думку в телеефірі висловив генеральний директор «Української аграрної конфедерації» Павло Коваль, повідомляє пресслужба УАК.
Він зазначив, що сільгоспвиробники зараз впроваджують не більш раціональні сівозміни, а рухаються за рентабельністю тих культур, які вирощують.
Павло Коваль додає, що від деяких культур аграрії досить високими темпами відмовляються, наприклад, від ячменю — традиційної для України культури, для якої були свої експортні ринки.
«Торік дійсно показали більш високу рентабельність соя та ріпак. Тож українські аграрії посіяли цього року дещо більші площі під ними», — сказав фахівець, зазначивши, що технічні культури, зокрема соя і ріпак, більше виснажують землю порівняно з кормовими, трав’яними культурами та навіть із зерновими злаками.
Для того, щоб нівелювати таке виснаження від однієї культури, потрібна сівозміна. Варто чергувати культури, і тоді земля встигає відтворюватись, у ній не накопичуються шкідники і хвороби. Земля встигає за невегетаційний період, відновити й накопичити вологу тощо, зазначає Павло Коваль.
«У цих кліматичних умовах і тих оперативних господарських умовах, в яких Україна знаходиться, ми балансуємо на межі ризикованого землеробства. В тому і проблема, що в нас низка регіонів повинні зрошуватись. Південь увесь — від Татарбунарів до Маріуполя — має зрошуватись оця смуга, але там тимчасова окупація, і там зруйновані зрошувальні системи», — говорить він.
Павло Коваль підкреслює, що повертатися до науково обґрунтованих сівозмін в Україні обов’язково буде потрібно.
«Але потрібна для цього перемога, і варто зрозуміти та стратегічно спланувати, що ми будемо вирощувати, куди будемо продавати, як забезпечувати відтворення ґрунтів і відновлення економічної спроможності наших аграрних підприємств — це досить складне інтелектуальне завдання перед нами», — зазначає Павло Коваль.