Україні варто балансувати між експортом переробленої продукції та попитом на сировину
Виробництво продукції з високою доданою вартістю в Україні розвивається під впливом двох тенденцій. Перша — блокування логістичних шляхів і акцент з боку уряду на розвиток переробки змінюють підходи наших виробників. Друга — зміна світогляду самого бізнесу.
Таку думку висловив заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю «Укрінформу».
Він зауважив, що переробка всередині країни поступово розвивалася і до війни.
«Зокрема, на тлі мільйонів тонн експорту пшениці збільшення продажів за кордон борошна лише на кілька десятків тисяч тонн начебто не вражає. Проте це — зростання на десятки відсотків порівняно навіть із довоєнним періодом. Важливо також, що такі постачання здійснюються переважно до Європи, до багатших ринків із кращими цінами. І тому наша торгова статистика підтверджує, що експорт продукції з доданою вартістю нарощується значно вищими темпами, ніж постачання сировинних товарів», — уточнив торговий представник.
Тарас Качка вважає, що обсяги експорту агросировини ще довго будуть значними.
«Адже це десятки мільйонів тонн продукції, і за короткий період перевершити такий вал переробленою продукцією неможливо. Плюс у світі є попит саме на сировину. Деякі ринки тільки на це й орієнтовані. Наприклад, світова тенденція тепер — продаж ВРХ живою вагою, а не відразу фасованої охолодженої чи замороженої яловичини. Наш же інтерес у тому, щоб збільшувати експорт уже порізаної та обробленої яловичини.
І ці два тренди діють одночасно. Це не означає, що маємо говорити про якісь проблеми. Просто треба вивчати ринки і правильно розставляти акценти: куди та що вигідніше постачати, на чому можна заробити більше», — пояснив він.
І висловив думку, що тенденція до збільшення частки в експорті продукції із доданою вартістю зберігатиметься.
«Більша взаємодія в ланцюгах виробництва з Європейським Союзом — це тепер ключовий тренд. Тому частка перероблених товарів з високою доданою вартістю, переконаний, лише зростатиме. Але водночас маємо підтримувати можливості експорту абсолютно всіх товарів — зокрема й тих, які є класичними в нашому експорті, не обмежуючи штучно постачання сировини», — підсумував Тарас Качка.