Кадровий голод: чи вирішить економічне бронювання проблему з нестачею працівників?

В Україні все помітнішим стає кадровий голод, причому нестачу працівників гостро відчувають як великі компанії, так і малий бізнес. Закон про мобілізацію ще більше загострив ситуацію, адже багато чоловіків звільняються з офіційного місця роботи і переходять працювати в «тінь».

 

Про те, як вирішити проблему з кадрами на підприємствах, як забронювати працівників і чи доцільним буде закон про економічне бронювання, дискутували представники агрохолдингів на конференції «Agro Ukraine Summit 2024».

До мобілізації агрохолдинги були готові

У компанії «Астарта» дефіцит кадрів вирішують шляхом впровадження відповідних програм.

 

propData.content.image

Світлана Мозгова, директорка з персоналу кооперативного партнерства та комунікацій компанії «Астарта»

У нас четвертий рік впроваджується програма наставництва і наступництва, тобто на кожну ключову посаду готується один або декілька наступників. Дуже добре також працює програма для студентів. Цьогоріч у нас було 60 студентів на ключових посадах у регіонах, 80% з них залишилися працювати. Ще більше ми ведемо роботу з пенсіонерами. Я вважаю, що це золотий фонд в Україні зараз. Це ті люди, які знають, як працювати, і ще можуть працювати, тому ми залучаємо їх до наставництва.

Проте в компанії є й вразливі категорії працівників — інженери, механізатори тощо. Це переважно чоловічі професії, й не кожна жінка зможе та захоче їх опанувати.

У Kernel працюють за подібними до «Астарти» принципами підготовки кадрів. Займалися програмами розвитку та залученням персоналу років 10 і за останні два роки забезпечити активи людьми вдалося.

 

propData.content.image

Наталія Теряхіна, директорка з персоналу компанії Kernel

Ми створили проєкт «Матриця кваліфікацій», коли на кожну робочу посаду вищого рівня є претенденти з нижчої посади. На всі позиції, на які складніше навчити людину за два роки, у нас підготовлені внутрішні працівники. Таким чином, якщо «випадає» людина з високою кваліфікацією, вона замінюється іншим внутрішнім працівником. 

Наразі, з огляду на ризики, одна з основних задач HR-менеджерів — це збереження ключової експертизи компанії, говорить Наталія Теряхіна. І у Kernel почали це робити ще до війни, розуміючи, що збереження ключової експертизи і вміння масштабувати її — це один із аспектів успішного бізнесу. У компанії впровадили дистанційні масштабні курси за всіма технологічними процесами (виробництво олії, елеватори, залізнична логістика, автологістика, закупівлі), тобто тим, що додає цінності бізнесу.

Щодо кадрового дефіциту, то питання не тільки в залученні працівників, а і в їхньому утриманні, і з цим варто працювати паралельно.

 

propData.content.image

Наталія Теряхіна, директорка з персоналу компанії Kernel

За останні 5 років плинність персоналу в нас знизилася на 3-5%, і на заводах також. Це про те, що потрібно забезпечувати людям певні умови, за яких вони не будуть хотіти змінювати роботу. Насамперед ми надаємо базову безпеку і фінансову стабільність, по-друге, — розвиток і сенси. Компанія має давати можливості знаходити людині сенси — це і питання лідерства, і допомоги державі. 

За словами Наталії Теряхіної, кадровий резерв на менеджерські позиції в компанії був завжди організований, але наразі його розширили, зважаючи на фізичні ризики. Сьогодні у Kernel працює три програми зміни кадрового резерву: коли будь-хто може до нього податися, проходить систему оцінки і навчається. Таким чином закривається питання утримання працівників, адже люди, які хочуть розвиватися, отримують цей розвиток всередині компанії.

Друга програма направлена на вибір наступників для всіх ключових позицій, і для кожного з наступників діє індивідуальний план розвитку.

Третя програма має на меті роботу з ризикованими позиціями за керівниками напрямів (директор елеватора, керівник механізованого загону в агробізнесі), тобто обирають наступників і з ними проводять окремі навчання. Крім того, в компанії працюють із молоддю.

«Ми відкрили корпоративний університет для роботи з молоддю 31 січня 2022 року, але почалася війна, і ми призупинили його діяльність. Сьогодні цей проєкт потрібен більше, ніж раніше, оскільки ризик щодо людей зростатиме. Ми щороку набираємо 100 студентів за 8 ключовими позиціями, 25% залишаємо в компанії, а 75% відправляємо на ринок», — зазначає Наталія Теряхіна.

Kernel за те, щоб аграрна галузь зростала, і, як говорять у компанії, колишніх «кернелівців» не буває: все одно ті 75% — це люди компанії, які десь зростуть, а потім повернуться назад. І саме корпоративний університет, зазначила директорка з персоналу, дозволив компанії закрити основну частину експертів по Старокостянтинівському заводу.

За словами засновника компанії Ukravit Віталія Ільченка, наразі у великого та малого бізнесу зовсім різні кадрові проблеми. Невеликий аграрій фактично залишається один і працює самостійно як агроном, бухгалтер, керівник. Шансів по-іншому працювати у нього немає. У великих компаній натомість є можливість бронювати людей та виплачувати високі заробітні плати, мотивуючи працівників залишатися на роботі.

 

propData.content.image

Віталій Ільченко, засновник компанії Ukravit

Ми наразі займаємося налаштуванням автоматизації виробництва, прораховуємо бюджет і будемо розуміти, скільки необхідно людей для забезпечення роботи підприємства.

Систему бронювання працівників варто доопрацювати

У «Астарті» відзначають, що працівники, яких мобілізують, — це унікальні спеціалісти з дуже вузьким напрямом знань. Це критично важливі фахівці, і їх точно не можна замінити студентами чи пенсіонерами.

Світлана Мозгова зауважує, що сьогодні складно визначити, який відсоток працівників потрібно бронювати, адже є спільна мета — боронити країну і водночас підтримувати економіку. Але те, що процедуру бронювання потрібно покращувати, щоб бізнес міг чітко планувати свою роботу, — це факт.

 

propData.content.image

Світлана Мозгова, директорка з персоналу кооперативного партнерства та комунікацій компанії «Астарта»

Втрата одного спеціаліста — дуже дорогий ресурс для нас, а у нас є задача — забезпечувати армію та підтримувати людей на фронті, сім’ї загиблих тощо. Тому потрібно виходити з пропозицією до влади про відтермінування призову критично важливих спеціалістів.

У компанії Ukravit вважають, що в питанні бронювання працівників варто встановити певні критерії, наприклад, економічні, адже є підприємства, котрі ледь дотягують до показників, які демонструють інші холдинги, водночас вони мають можливість додатково бронювати працівників.

 

propData.content.image

Віталій Ільченко, засновник компанії Ukravit

Кому варто додатково дозволити бронювати працівників, то це тим, хто дотримується певних критеріїв, як, наприклад: що ти робиш для економіки держави, який твій внесок тощо. Потрібно дивитися на економічні показники і тоді можна кількох працівників додатково бронювати, це буде справедливо.

 

propData.content.image

Наталія Теряхіна, директорка з персоналу Kernel

Державі, мабуть, варто подивитися на ті категорії, які взагалі не сплачують податки. До того ж, коли ми збільшуємо штрафи за ведення військового обліку, і люди звільняються через те, що працюють офіційно і не готові ризикувати, то ми збільшуємо пласт людей, які працюватимуть у «тіні» і зменшуємо оподаткування для країни. Тому я би розглядала варіант економічного бронювання працівників або з мінімальною ставкою, або як певний відсоток на компанію від певної суми, щоб зберегти саме ключових людей.

Директорка з персоналу компанії Continental Farmers Group Ірина Романенко вважає: якби процес бронювання відбувався так, як прописано законодавчо, це би зменшило напруження в суспільстві.

 

propData.content.image

Ірина Романенко, директорка з персоналу компанії Continental Farmers Group

Ми, звичайно, подаємо звітності щодо військовозобов’язаних і готові допомагати владі, але процес має бути дотриманий самою владою. Щодо бронювання, так, є законодавча вимога — оновити дані. Й усі, напевно би, пішли це робити, якби оновлення даних не означало 100% вручення повістки. Тому люди звільняються і йдуть працювати в «тінь».

Ірина Романенко розповіла, що після 18 травня, коли закон про мобілізацію вступив у дію, ринок відгуків на вакансії провалився. Торік у середньому було 20 відгуків на вакансію, наприкінці 2023 року — 8 відгуків, нині — всього два.

Економічне бронювання може врятувати бізнес

Нещодавно Європейська Бізнес Асоціація звернулася до Президента України Володимира Зеленського з проханням дозволити бізнесу працювати ефективніше і запровадити економічне бронювання, яке могло би діяти паралельно зі стратегічною системою бронювання працівників. Бізнес готовий разом із відповідними органами державної влади сісти за стіл перемовин і обговорити різні концепції та моделі бронювання. Одна з концепцій вже була подана на розгляд до ВРУ.

«Слід відмітити, що економічне бронювання не протирічить мобілізації, а доповнює її через фінансування військового збору за кожного заброньованого. Тож щиро сподіваємось, що в Україні все ж вдасться запровадити систему економічного бронювання, аби забезпечити і безперебійне функціонування економіки країни», — підсумували в асоціації.

Раніше група депутатів зареєструвала у Верховній Раді законопроєкт «Про промислову політику та прогнозованість реального сектору економіки» (№11331), який передбачає концепцію економічного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації. Незабаром додадуть ще два альтернативних законопроєкти.

Наразі законопроєкт надано для ознайомлення профільному комітету. Із текстом законопроєкту та супровідних документів можна ознайомитися на сайті ВРУ.


Вікторія Полевик, AgroPortal.ua


Джерело http://agroportal.ua

Відповісти

Ваш email не публікується

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra