Як ефективність фосфорного живлення залежить від типу добрива та ґрунту – AgroTimes

Одним зі шляхів розв’язання проблеми фосфорного живлення є широке використання фосфоритів місцевих родовищ. Україна має значну кількість родовищ фосфоритів (Волинське, Осипівське, Ново-Амвросіївське, Жванське, Синичино-Яремівське, Малокомишуватське та ін.), пише журнал The Ukrainian Farmer.

Утім, через невисоку концентрацію в них Р2 О5 ці фосфорити не переробляються на суперфосфат й інші водорозчинні фосфорні добрива. Водночас вони у вигляді фосфоритного борошна можуть використовуватися на кислих ґрунтах Полісся та Карпат і на слабокислих ґрунтах лісостепової зони: у кислому середовищі слаборозчинні фосфати легко розчиняються.

На кислих ґрунтах забезпечення фосфором також можливе мартенівським фосфатшлаком, величезні обсяги якого нагромаджено на підприємствах чорної металургії – у них міститься 8-20% Р2 О5 .

На ґрунтах із нейтральною реакцією ґрунтового розчину фосфорити практично не засвоюються корінням рослин, і їх там не застосовують. На ґрунтах із нейтральним рН, а також на слаболужних слід надати перевагу водорозчинним тукам, таким як суперфосфат простий і подвійний, і фосфоровмісним комплексним добривам (амофос, монофосфат калію, суперагро, нітроамофос, карбоамофос, діамофос та ін.).

Крім ортофосфатів як фосфорні добрива використовують мета- і поліфосфати, але припускають, що і ці солі в ґрунтовому розчині спочатку гідролізуються до ортофосфатів, перш ніж їх поглинуть рослини.

Нагадаємо, внесення азотно-фосфорного добрива під зяб підвищує врожайність соняшнику на 2-8 ц/га.