Названо 10 продуктів, які в Україні коштують дорожче, ніж в Європі – AgroNews
Суперечки щодо того, де продукти дешевше — в Україні чи в Європі — періодично викликають бурхливі дискусії. Адже ситуація, коли українці вимушені платити за продукти значно вищі ціни, ніж у європейських країнах, здається парадоксальною. Фокус порівняв ціни в супермаркетах п’яти країн та знайшов чимало продуктів, які в Європі дійсно продаються дешевше, ніж в Україні, пише agronews.ua.
Ціни на продукти є досить болючим питанням для українців, адже продуктові витрати в українських сімейних бюджетах складають половину. Експерти кажуть, що повномасштабна війна значно погіршила ситуацію і насправді частка витрат українських громадян на продукти ще більша. І це не дивно, адже ціни в Україні зашкалюють не тільки за власними відчуттями, але й у порівнянні з європейськими сусідами.
Для порівняння з цінами в Україні Фокус взяв чотири європейські країни — сусідні Польщу та Румунію, а також дві країни Балтії — Латвію та Естонію. Ми навмисно не обрали для порівняння найбагатші країни Європи, адже зрозуміло, що за мінімальної зарплати у 2500 євро, ціни у супермаркетах там будуть відповідними.
Для аналізу ми брали мінімальні ціни на продукти у місцевих супермаркетах, щоб з’ясувати, де вони справді мінімальні, а де тільки прикидаються такими. Якщо торгова мережа представляла продукт власної торгової марки за найнижчою ціною, ми брали цей продукт.
У Європі часто й досі зберігаються упаковки по 1 кг чи літру: шрінкфляція, тобто ситуація, коли виробники продуктів знижують розмір упаковки товару, але не змінюють ціни, тут не так поширена, як в Україні.
На європейських прилавках збереглися навіть 100-грамові шоколадки, про які давно забули українські споживачі. Водночас українські ціни, скажімо, на молоко (0,95 л) чи кефір (0,87 л) доводилося перераховувати.
Пачка вершкового масла 82% в українських супермаркетах продається за ціною від 76,80 грн за 180 г (це мінімальна ціна) до 168,10 грн за 200 г. Водночас у Польщі 200-грамову пачку масла можна купити за 6,25 злотих (62,27 грн), а за акцією — по 4,00 злотих (39,84 грн). В Естонії польське масло взагалі демпінгує: 0,92 євро (39,33 грн) за 200 г — тобто дешевше, ніж у самій Польщі.
Немає нічого дивного в тому, що у Польщі та країнах Балтії молочні продукти виявляються дешевшими, ніж в Україні, каже експертка Світового Банку Оксана Руженкова. Тваринництво там розвинене дуже добре, та й надої точно вищі, ніж в Україні.
“Польща не є сировинним ринком, 60% сільськогосподарської продукції, що виробляється, вона переробляє, — зазначила експертка у розмові з Фокусом. — А підприємства, які, до речі, Польща збудувала на грантові кошти від ЄС, є одними із найпотужніших виробників та експортерів молочки”.
Є пояснення й тому, чому польське масло в Естонії продається навіть дешевше, ніж у країні-виробнику. Справа в тому, каже Руженкова, що Польща отримала не лише субсидії на будівництво переробних підприємств, а й дотації з євробюджету для експортерів після втрати російського та білоруського ринків. Тому польська молочна продукція справді може продаватися за кордоном дешевше, ніж у Польщі.
“70% доходів європейського фермера — це дотації, — відзначив у коментарі Фокусу виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. — У ЄС дуже високий рівень дотацій на кожну одиницю виробленого продукту. Можна сказати, що Європейський Союз досяг у аграрному секторі “аграрного соціалізму”.
Система дотацій для аграріїв у різних країнах відрізняється залежно від ефективності аграрного лобі в урядах, а також від того, як уряд відстоює своїх аграріїв на європейському рівні, продовжує експерт. За його словами, найбільшого успіху в цьому досягли поляки — вони дуже активні борці за гроші з європейського бюджету. А ось країни Балтії набагато спокійніші.
Ціни на рис в Україні з представлених країн середні. В Польщі та Румунії рис коштує дещо дешевше, а в країнах Балтії — значно дорожче. Експерти нагадують, що раніше рис в Україні вирощували на півдні Херсонщини та в Криму.
Внаслідок анексії Криму імпорт рису стрімко виріс, а після підриву Каховської ГЕС рис в Україні більше не виробляється. Вже в перший рік повномасштабної війни Україна витратила на закупівлю рису за кордоном на 60% більше, ніж у 2021-му.
На думку Оксани Руженкової, головною причиною більш дешевого рису у Польщі та Румунії є той факт, що до України імпортний рис проходить транзитом саме через ці країни. Тож надлишки залишаються на польському та румунському ринках, що призводить до зниження цін.
“Рис – це товар, який не вирощується в жодній із представлених країн, тобто він весь на аналізованих ринках імпортний, – додав Олег Пендзин. — Тож, у кожному конкретному випадку потрібно дивитися, звідки рис потрапляє до країни та яким чином. По-перше, є довгострокові контракти, вони можуть бути укладені на більш або менш вигідних умовах. По-друге, що більше ринок, то дешевша одиниця товару. Ринок країн Балтії невеликий, та й рівень споживання рису в Латвії та Естонії невисокий, тому й ціни такі високі. Ринки Румунії та Польщі набагато більше, тож ціни там нижчі”.
Банани в Румунії коштують в півтора рази менше, ніж в Україні, а в Естонії — взагалі вдвічі.
“Якщо згадати про сьогоднішню логістику в Україні, рівень страхових зборів під час війни, про блокування кордонів, про те, скільки товарів згниває в чергах на польсько-українському кордоні, то питання про дорожнечу бананів в Україні відпаде саме собою, — вважає Олег Пендзин. — Усі ці “військові фактори” закладаються у ціну імпортного товару, яку ми бачимо в українському супермаркеті”.
Дешеві банани у деяких країнах можна пояснити виходом до портів та домовленостями про прямі поставки, припускає Оксана Руженкова. Причому банани до тієї ж Естонії можуть прибувати не лише з країн Океанії, а й, наприклад, з Іспанії, Італії, Греції, адже у ЄС для своїх країн тарифи на перевезення вантажів дуже лояльні.
Щодо яблук, то все ж їх виробником номер один у Євросоюзі є Польща. “Не думаю, що в Естонії працюють масштабні або супермайстерні садівники, — каже Руженкова. — Швидше, я пояснила б це збігом обставин: у конкретний день мінімальна ціна на яблука в Естонії виявилася дешевшою, ніж у Польщі”.
Польща також є одним з найсильніших виробників цибулі, тому відносно дешевші ціни на неї цілком зрозумілі. Щодо низьких цін на картоплю в Естонії та Румунії, експертка СБ вважає, що це може бути картопля білоруського виробництва. Крім того, враховуючи невелику чисельність населення Естонії, можна припустити, що більша частина для внутрішнього споживання вирощується в самій країні.
Поляки самі є виробниками картоплі та цибулі, погоджується Олег Пендзин. Крім того, в даному випадку питання не лише у тому, щоб зібрати, а й у тому, щоб зберегти врожай. У Європі та, зокрема, у поляків система зберігання дуже хороша, цей бізнес активно розвивається. Тому обсяги врожаю, який вдається зберегти до весни-літа, значно більші. Відповідно, і ціни нижчі.
Скільки б споживачі не казали про те, що м’ясо та птиця в Україні стали непомірно дорогими, дешевшою, ніж в Україні, курятина виявилася лише в Польщі. У Польщі курятину виробляють мікро- та малі фермери у величезних кількостях, каже Оксана Руженкова.
Плюс українське куряче м’ясо, причому як імпорт до ЄС, який у 2023-2024 роках став одним із чинників невдоволення європейських фермерів, так і українські заводи з виробництва курятини, які вже працюють у Європі.
Польські виробники курятини одержують дуже великі дотації, звідси й приємні для покупця ціни, впевнений Олег Пендзин. За його словами, дотації в Європі не лише великі, а й дуже різні: на гектар, на птаха, на яйце, на голову великої рогатої худоби.
“Поляків насамперед цікавлять дотації на тваринництво, та й взагалі особливістю ведення польського сільського господарства є тваринницький сектор, адже насправді в них мало що росте”, — зазначив експерт.
За його словами, головний секрет “ефективності” європейських та, зокрема, польських виробників — це дотації держави, без яких вони не протягли б і одного дня. А якщо врахувати не тільки дотації, але й чинники платоспроможності населення, рівня інфляції, курсових коливань, стає очевидним, що пряме порівняння цін на продукти в Україні та Європі – це дуже специфічна тема.