НААН: як корупціонери заробляють на державних землях – Пропозиція
У володінні держави досі лишаються близько 800 тис. га землі. Це приблизно дорівнює території Чернівецької області.
Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Економічну правду.
Перебувають ці землі в постійному користуванні різних державних інституцій. Найбільша серед них – Національна академія аграрних наук (НААН). За масштабами це “держава в державі”, яка донедавна розпоряджалася майже 500 тис га.
Господарства НААН діляться на два типи: держпідприємства та наукові установи. Перші ведуть господарську діяльність і самі себе забезпечують. Другі переважно отримують фінансування з державного бюджету через академію. Обидві групи мають землю, але більша її частина – у користуванні держпідприємств. У наукових установ – лише десятки тисяч гектарів.
До передавання господарств у Фонд держмайна, яке стартувало у 2023 році, у НААН було близько 270 господарств, у тому числі понад 170 державних підприємств, кожне з яких мало в користуванні від 2 тис до 20 тис га землі.
Ці землі регулярно потрапляли в корупційні скандали. У кінці 2022 року в парламенті створили тимчасову слідчу комісію (ТСК), яка мала навести лад із землею НААН. Усе закінчилося затриманням голови цієї ТСК, депутата від “Слуги народу” Анатолія Гунька. Його спіймали на отриманні хабаря в справі, де фігурують землі академії.
Крім того, до 100 тис га, точна цифра невідома, могли бути виведені з державної власності обхідними шляхами.
З часом землі НААН перетворилися на стабільне джерело корупційної ренти для тих представників влади, які змогли “схилити” академіків до співпраці, отримати над землею контроль та використовувати її “в темну”. У НААН непублічно цих контролерів називають “інвесторами”, а правоохоронці – “кураторами”.
Як корупціонери заробляють на землях НААН
Для доступу до землі потрібен контроль над держпідприємством Нацакадемії, тобто над директором, але його призначає та звільняє керівний апарат НААН. Отже, для отримання контролю “інвестор”-“куратор” має увійти в зговір з керівництвом академії. За словами директора одного з господарств НААН, для цього зазвичай використовується аргумент сили.
«Як “інвестор” входить? Щодо президента НААН порушується кримінальна справа, через яку на нього тиснуть, знімають директора потрібного підприємства і ставлять керівника “інвестора”. Він неофіційно залучає туди певні кошти, а при зборі врожаю їх примножує. Потім більшу частину врожаю так само неофіційно забирає і заганяє підприємство в борги. Потім подає на підприємство в суд, щоб далі з ним співпрацювати і його контролювати», – пояснює співрозмовник ЕП.
“Інвестор” може залучити свої кошти або домовитися з певною агрофірмою, яка буде йому платити за користування землями академіків. Ставленик-директор, натомість, буде занижувати врожайність державного підприємства та фіксувати збитки.
Середній “цінник” за можливість обробляти державні землі із системи НААН становить 100-150 дол за га, розповідають джерела ЕП на аграрному ринку.
За оцінками одного з посадовців в уряді, керівництво НААН контролює 30-35% господарств. Інші підприємства мають “кураторів”, які використовують землю на свій розсуд і діляться з Нацакадемією корупційною рентою.
«У більшості випадків намагаються влізти народні депутати, нинішні і колишні. Заходять правоохоронці, починаючи з СБУ і закінчуючи Нацполіцією. Часто вони лише “гвинтики” для депутатів. Лізуть усі, хто може якось тиснути на президента НААН, на президію», – наголошує керівник одного з господарств НААН.
Колишній керівник одного з господарств, який близько 15 років працював у структурі Національної академії, каже, що частина директорів НААН, яким уже за 50-60 років, ідуть на співпрацю з новими господарями.
«У мене є кілька друзів, яким дзвонили (від керівництва НААН – ЕП) і питали, чи хочуть вони і надалі “робити” директорами господарств. Якщо хоче, то йому кажуть: “До тебе прийде чоловік, ти йому, “пожалуйста”, виділи в обробіточок 1000 га або 1500 га землі і все в нас буде добре», – переповідає він.
«Приходить чоловічок з якоїсь фірми з транспортом, комбайнами, з усім на світі, оформляється договір надання послуг з насінням, посівом, усім. А в кінці сезону ці 1000 га землі “улітають в повітря”. Як? Був соняшник по 30 центнерів (урожайність), вони забрали понад половину, по кругу з тих полів лишилося 8 центнерів. Приїхала, наприклад, комісія з НААН, нічого не побачила, значить, усе нормально, ти свій «парень», – додає співрозмовник.
Керівники державних підприємств несуть персональну відповідальність і “підвісити” їх можуть і керівники НААН, і правоохоронці, зазначають в ЕП.