Напої з енергетикою української землі – Techdrinks.info
Чорний горіх і не тільки: як дистилер із Закарпаття створює унікальні продукти на власному виробництві
Крафтові напої, які створюють досвідчені майстри цієї справи, зазвичай оригінальні, смачні та ароматні. Однак їх вирізняє не лише це. У цю продукцію вкладають не тільки копітку працю, а й власну душу та енергію. І ті, хто куштує такий крафт, це відчувають, стверджує дистилер із м. Мукачево Михайло ДРОБОК. Дистиляти його авторства, презентовані під маркою «Файна Фляшка», виготовлені не лише з натхненням, а й з великою вимогливістю до виробництва. Прагнучи створювати ексклюзивний і водночас максимально якісний продукт, майстер не тільки навчається та здобуває новий досвід, а й постійно вдосконалює власні виробничі потужності. У місці, де народжуються дистиляти з ароматом Закарпаття та енергетикою української землі, побувала засновниця медіагрупи «Технології та Інновації» Катерина КОНЄВА.
Без цукру і з якісної сировини
Ремесло дистилера Михайло Дробок осягнув відносно недавно. Свого часу вчився у вищому професійному училищі, під час навчання зустрів майбутню дружину, а згодом молода родина переїхала до села. Спочатку жили в батьків, та згодом таки вирішили відокремитися, аби вибудовувати власне життя. Ось тоді Михайло й замислився про власну справу – таку, що його б по-справжньому захоплювала.
– Свого часу постійно спостерігав, як різноманітні солодкі настоянки робить мати моєї дружини. От і вирішив, що це доволі перспективна сфера, адже їсти та пити люди хочуть завжди – і в радості, і в горі. Згодом дуже зацікавило обладнання для створення дистилятів. Я взагалі дуже люблю техніку, тож саме воно остаточно надихнуло мене на цю справу. Багато про нього читав, а потім, під час поїздки до Угорщини, побачив два неймовірні апарати у великому торговому центрі. Це устаткування мене просто зачарувало, тож одразу його придбав та привіз до України. Мав, щоправда, певні пригоди на кордоні. Проте все зрештою завершилося добре, – пригадує Михайло Дробок.
Ще на початках дистилер вирішив, що працюватиме практично без застосування цукру, використовуючи для виготовлення напоїв лише фрукти. Перший дистилят зробив з полуниці. На диво, експеримент більше ніж вдався. Навіть імениті фахівці з Української академії дистиляції, де згодом навчався Михайло, полуничний дистилят оцінили гідно. Тоді, під час навчання, майстер дізнався, що полуниця – це саме той фрукт, з якого дистиляти робити найскладніше.
– На початках – це було років сім тому – багато чого робив, що називається, на око, експериментував. Водночас багато читав про рецепти та технології. Проте вже тоді дуже швидко зрозумів, що для отримання хорошого кінцевого продукту потрібна якісна сировина – без цвілі, гнилі та інших дефектів. Також важливо ретельно відстежувати температуру, щоб на кожному етапі всі процеси відбувалися правильно. Це дуже захоплювало, тому спочатку я не ставив жодних фінансових цілей. Працював заради цікавості та досвіду, – розповідає дистилер.
Хороші відгуки надихнули на розвиток
Маючи 55 % алкоголю, дистиляти від мукачівського майстра відрізнялися надзвичайно глибоким ароматом. Відтак друзі та знайомі одразу оцінили ексклюзивні напої. Натомість Михайло продовжив експериментувати з іншими фруктами. Робив дистиляти з абрикосів, груші, чорної смородини. Особливо смачним та ароматним тоді вийшов напій із шовковиці.
Активно рухатися вперед завадили життєві реалії: війна, пандемія. Тож напої майстер робив у мінімальних кількостях. Та його не полишало бажання розвиватися. Ще до повномасштабної війни знайшов інформацію про Українську академію дистиляції й згодом почав навчатися в найпершій набраній групі цього закладу. Й одразу ж здивував своїх однокурсників.
– На навчання я приніс власні дистиляти – з чорної смородини, абрикоса та полуниці. Коли мої напої скуштували, я одразу побачив, що люди були приємно вражені. Тоді усвідомив, що дистиляти справді хороші. То було для мене важливо, адже людині властиво себе недооцінювати. Уже потім напої продегустували й фахівці, відзначивши, що у моїх дистилятів є досить великий потенціал. А тоді розпочалося навчання. Було цікаво, проте я все ж таки очікував, що нас більше вчитимуть на практиці. Утім, ми стали першопрохідцями, тому й викладачам у процесі довелося вчитися. Але навчанням я задоволений. З колегами досі підтримуємо зв’язок, обмінюємося інформацією, – розказує виробник дистилятів.
З навчання Михайло Дробок повернувся з ентузіазмом та чималою кількістю нових ідей. Надихнули відгуки про його продукцію, з’явилося бажання практикувати активніше. Утім, завершувати курси довелося онлайн – розпочалося повномасштабне вторгнення…
