Дрони, сенсори та штучний інтелект: в Україні випробовують нові технології розмінування – Пропозиція

Українські розробники, які працюють над виявленням та ідентифікацією вибухонебезпечних предметів, випробували на тестовій ділянці свої сенсорні технології. Завдяки тому, що українські інноватори мають можливість працювати на кількох типах ґрунтів з різним рівнем рослинного покриття, вони можуть перевірити ефективність своїх розробок в різноманітних умовах.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Мінекономіки.

«Для того, щоб такі розробки зʼявлялися системно, ми в Уряді разом з такими партнерами як Програма розвитку ООН, Київською школою економіки напрацьовуємо єдину рамку для розробників – готуємо технічні вимоги до сенсорів, які будуть використовуватися в детекції вибухонебезпечних предметів. Головна наша ціль – пришвидшити розмінування України. Але крім цього ми пишемо стандарти, які перейматимуть в усьому світі і перекладатимуть їх на іноземні мови», – розповів заступник Міністра економіки України Ігор Безкаравайний.

На тестовій ділянці ДСНС Благодійна фундація «Поступ» в рамках проєкту MinesEye, який полягає у створенні мультисенсорної системи і на даному етапі для виявлення вибухонебезпечних предметів використовує підвішений до БПЛА магнітометр, випробувала покращене кріплення, яке стабілізує обладнання і дозволяє підвищити точність проведених замірів. Дрон додатково обладнали ортофокамерою, яка робить 5-7 фото на секунду або ж 120 тисяч знімків з одного гектара, що дозволяє отримати вкрай детальну фотомапу, синхронізовану з іншими результатами вимірювань. Крім того, фахівці MinesEye розробили власне програмне забезпечення для опрацювання результатів обстежень.

Зараз розробники працюють над тим, щоб навчити штучний інтелект аналізувати фото, зроблені ортофотокамерою, і шукати на них протитанкові міни. Це дозволить виявляти пластикові міни, які може не знайти магнітометр.

Команда розробників UADamage для обстеження території теж використовує магнітометр та ортофоткамеру і додатково сканує ділянки в інфрачервоному спектрі. Найближчим часом вони планують додатково використовувати георадар. Зібрані дані обʼєднують і складають кількарівневу мапу обстеженої площі. За рік роботи команда скоротила час обробки інформації із кількох днів до одного. В планах підвищити швидкість обробки інформації до кількох годин, щоб віддавати готову мапу майже одразу після обстеження.