Індукована стійкість почала знаходити практичне застосування у захисті рослин – SuperAgronom
Для біоконтролю багатьох фітопатогенів успішно використовують бактерії роду Pseudomonas, що живуть у ризосфері (особливо часто вид Р. fluorescens), які належать до групи бактерій, що сприяють росту рослин (plant growth-promoting bacteria — PGPB).
Наприклад, рослини огірка, томату та гвоздики, вирощені з насіння, обробленого спорами деяких бактеріальних штамів, значно менше уражуються збудниками листових плямистостей та фузаріозного вілта. Було встановлено, що одним із механізмів дії, що зумовлює захисний ефект цих бактерій, є індукована системна стійкість (ISR).
Про це розповів Сергій Хаблак, агроном, д.б.н., співробітник Інституту харчової біотехнології та геноміки, в матеріалі «Нова концепція використання індукторів системної стійкості рослин при вирощуванні агрокультур» на SuperAgronom.com.
«В останнє десятиліття індукована стійкість почала знаходити практичне застосування у захисті рослин. Ефективність препаратів, які індукують системну стійкість рослин, може перевершувати ефект стандартних пестицидів. При цьому збільшується рівень захищеності рослин від стресу та патогенів за одночасного збільшення врожайності та якості продукції. Це відкриває реальні перспективи переходу від небезпечних препаратів до сучасних біологічних методів захисту рослин від хвороб і шкідників», — зазначає фахівець.
Потенціал такого напряму тільки починає відкриватися. Для його розвитку потрібне поглиблення і розширення фундаментальних досліджень молекулярних механізмів імунітету рослин, а також розроблення нової методології практичного застосування таких препаратів і створення систем захисту, що ґрунтуються на застосуванні засобів захисту, які індукують системну стійкість рослин.
Сергій Хаблак зауважує, що у багатьох випадках захисний ефект від застосування грибних та бактеріальних антагоністів пов’язаний з їхньою здатністю продукувати речовини, токсичні для фітопатогенів (наприклад, антигрибні та антибактеріальні пептиди, такі як пептаіболи Trichoderma і Gliocladium, циклопептиди Pseudomonas) або ферменти, що перешкоджають їх росту (наприклад, хітінази, ендогалактоуронази та протеази, у тому числі субтилізин та інші серинові протеази). Антагонізм, зумовлений токсичними метаболітами та ферментами, прийнято називати антибіозом. Іноді до поняття антибіоз включають і здатність біоконтролюючих мікроорганізмів синтезувати сидерофори.
Олена Басанець, SuperAgronom.com