Мікробізнес та переробка. Все, що потрібно знати про державні гранти — AgroPortal.ua
Окрім підтримки економіки країни, державні гранти дають можливість українцям бути самостійними під час війни, а також розвивати окремі галузі. За півтора року програми показали свою дієвість і ефективність, тому на цей рік бюджет збільшено майже вдвічі. Заплановано видати: мікрогранти — на 3 млрд грн, гранти для ветеранів — 500 млн грн, на переробку — понад 4 млрд грн.
За інформацією Мінекономіки, безпрецедентним лідером в отриманні грантів за цей час залишається агропереробка, тобто виробництво харчових продуктів. Надання грантів створює для переробних підприємств додатковий мультиплікатор — нові робочі місця та, відповідно, запуск інших галузей.
Як відмітила під час вебінару «Гранти для бізнесу. Державні гранти» заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, за грантовою програмою «Власна справа» від початку її існування отримано 42 тис. заяв, поданих через «Дію», з яких 13 тис. грантоотримувачів сукупно отримають 3 млрд грн і створять 30 тис. робочих місць.
За програмою «Гранти для переробки» подано 3 тис. заяв, з яких 600 отримали підтвердження на отримання коштів.
По ветеранському бізнесу було отримано майже 1 тис. заявок, і 239 з них отримали погодження.
Хто може бути грантоотримувачем за програмою «Гранти для переробки»?
Дар’я Гончаренко: Грантоотримувачем може бути навіть людина без досвіду підприємництва, достатньо мати бізнес-ідею. Це можуть бути як фізичні особи – підприємці, так і просто фізичні особи, які хочуть створити власний бізнес. Для цього слід заповнити бізнес-план, подати його через «Дію» і чекати на оцінку «Ощадбанку» (10 днів) та потім — підтвердження у наданні гранту від Мінекономіки. Після отримання погодження грантоотримувачу потрібно протягом 10 днів зареєструватися як юридична особа (ФОП або ТОВ) і далі виконати умови щодо власного внеску.
Варто зазначити, що весь процес подання грантової заявки повністю автоматизований.
Також важливо знати, що грантові кошти за цим проєктом можна направити лише за цільовим призначенням — придбання основних засобів виробництва (обладнання, доставка та введення його в експлуатацію).
Які умови надання гранту?
Дар’я Гончаренко: Це співфінансування. Для територій, які не були під окупацією, гранти надаються 50/50. Максимальний розмір — 8 млн грн.
Умови для підприємств на деокупованих територіях — 80/20, де 20% — це внесок грантоотримувача.
Кошти надаються на двох умовах: повернення розміру гранту протягом трьох років сплаченими податками або ж створення до 25 нових робочих місць із розрахунку 5 робочих місць на 1,6 млн грн запитуваної суми гранту.
Які види діяльності можуть розраховувати на отримання гранту?
Дар’я Гончаренко: Згідно з класифікатором видів економічної діяльності, у нас є сектор «Переробна промисловість», який містить 23 підгалузі. Це агропереробка, виробництво напоїв, текстильне виробництво, виробництво одягу, обробка деревини та виготовлення виробів із деревини та корка, виробництво фармацевтичних продуктів тощо. Тобто спектр галузей, на який можна отримати грант, достатньо великий. Єдине — завжди є виняток, і він підтверджений Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», де є перелік виробництва товарів, за якими не можна отримати грант. Наприклад, «Виробництво алкогольних виробів». Перед поданням на грант потрібно закрити цей КВЕД.
Які типові помилки допускаються під час заповнення заявки на отримання гранту?
Дар’я Гончаренко: Це цільове використання грантових коштів. Є норма постанови, в якій вказано, на що можна спрямувати отримані кошти. І оскільки програма подається за співфінансуванням, то й власний внесок може бути витрачений лише на обладнання, його доставку та введення в експлуатацію. Під час формування бізнес-плану необхідно зважати на цей момент. Адже переважна кількість відмов — саме через невраховане цільове використання коштів.
Другим моментом є використання валюти. В Україні зараз певна кількість машинобудівних заводів не працює, тому виникає потреба купувати обладнання за кордоном. Але ми повинні підтримувати власного товаровиробника, і гривня має залишатися в Україні, а не вимиватися валютою за кордон. Тому в постанові є обмеження щодо валюти — на її використання можна витратити власний внесок і не більше 50% від розміру гранту.
Наприклад, є грант сумою 8 млн грн, і власний внесок теж складає 8 млн грн. З цих коштів 8 млн грн (власний внесок) і 4 млн грн (50% від гранту), тобто 12 млн грн можна витратити на закупівлю обладнання за кордоном. На 4 млн грн — обов’язково має бути контракт у гривні.
Ще однією найтиповішою помилкою є те, що після схвалення гранту отримувач не встигає внести на рахунок власні кошти.
Наскільки обов’язковою під час отримання гранту є умова працевлаштування у перший рік роботи підприємства?
Дар’я Гончаренко: Під час розробки цієї програми ми орієнтувалися, що розмір суми грантів буде великим, оскільки ця галузь потребує дороговартісного обладнання. Також врахували, що потрібен час для виробництва, доставки та запуску обладнання, тому в постанові є норма, що протягом перших 6 місяців грантоотримувач має працевлаштувати 30% осіб від потрібної кількості, залежної від суми отриманого гранту. Якщо брати 8 млн грн, який передбачає працевлаштування 25 осіб, то це, відповідно, 7 осіб. І решту, тобто 100%, потрібно працевлаштувати протягом року з дати отримання гранту.
Чи може підприємство отримати грант у 2024 році, якщо один із його власників одночасно є власником іншої компанії, яка вже отримала грант?
Дар’я Гончаренко: Грант надається одній компанії в одні руки, і якщо підприємство вже отримало грант, а власник пов’язаний з іншим підприємством, яке хоче подати заявку на грант, він його не отримає.
Якщо виробник побудував теплицю за грантові кошти, йому ще потрібен холодильник та сортувальний цех для обладнання. В постанові №739 зазначено, що після отримання гранту на переробку виробник має прийняти на роботу додаткових працівників та сплатити податки. Для обслуговування холодильника потрібен лише інженер, для роботи сортувальної лінії — інженер-механік, тобто дві людини. Тож умови постанови унеможливлюють отримання гранту на це обладнання. Прохання від виробників — відновити постанову №587, яка дасть можливість купувати обладнання за власний кошт та отримати відшкодування.
Дар’я Гончаренко: Це питання дійсно дуже поширене від агропереробної галузі, тепличників, садівників. Але за умови отримання гранту на збільшення виробництва стоїть питання не лише щодо роботи на холодильному обладнанні чи пакувальній лінії. Збільшується обсяг продукції, тож, відповідно, потрібні додаткові люди для її відвантаження, доставки, продажу. До того ж у постанові чітко не вказується, що потрібно працевлаштувати людей на роботу з придбаним обладнанням. Ця кількість працівників може бути задіяна й на інші роботи підприємства.
Гранти на переробку насамперед мають створювати нові робочі місця і підтримувати бізнес. Тому, гадаю, умови постанови змінені не будуть.
Більшість грантових програм направлені на збільшення робочих місць. Чи можливо розробити механізм бронювання для цих працівників?
Дар’я Гончаренко: Це питання нагальне і на сьогоднішній день дуже важливе, адже грантоотримувачу складно виконати умови щодо працевлаштування, коли забирають працівників. Але прийнята постанова КМУ №76 щодо бронювання, якою визначаються критерії, яким має відповідати бізнес для того, щоб забронювати своїх працівників. Мінекономіки розробило власний наказ, адже там є ще критерій, що можуть додатково органи подавати певний бізнес, який є критично важливим для економіки України. Згідно з цим наказом, участь у грантових програмах є додатковим критерієм для бронювання працівників підприємства. Єдине, що потрібно мати мобзавдання, підписане військовою адміністрацією. Це вирішується на місцях.
Чи підпадає під грантове фінансування виробництво агродронів та сільгосптехніки?
Дар’я Гончаренко: Одразу відмічу, що виробництво зброї, тобто бойових дронів, точно — ні. А виробництво агродронів чи дронів для інших цілей є переробкою і підпадає під грантові програми.
Сільгосптехніка в розумінні транспортних засобів (трактор, комбайн) — ні.
Що робити, якщо справа, на яку отримали грант, виявилась провальною?
Сергій Шепітько: Договір мікрогранту/гранту можна розірвати. У разі розірвання договору мікрогранту до завершення трирічного строку реалізації проєкту отримувач зобов’язаний протягом одного місяця з дня подання заяви на розірвання договору мікрогранту повернути різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих осіб. Після цього ДЦЗ та отримувач підписують угоду про розірвання.
Які податки приймаються в розрахунок повернення мікрогранту?
Сергій Шепітько: До фактично сплачених податків і зборів належать: податок на прибуток підприємств, екологічний податок, рентна плата, єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, сплачений з доходу, отриманого від провадження господарської діяльності такої фізичної особи, та податок на доходи фізичних осіб, сплачений за працевлаштованих згідно з цим порядком працівників.
До фактично сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування належить єдиний внесок, сплачений за працевлаштованих згідно з цим порядком працівників.
У квітні 2023 року з’явився новий напрям «Гранти для ветеранів». Як можна скористатися програмою?
Сергій Шепітько: Отримувачами можуть бути учасники бойових дій, інваліди. Максимальна сума — від 250 тис. грн до 1 млн грн.
Щодо працевлаштування, то до 500 тис. грн потрібно створити 2 нових робочих місця, до 1 млн — 4 робочих місця. Також для отримання гранту від 500 тис. грн потрібно мати 30% власного внеску.
З початку дії програми уже розглянуто 700 заявок, ухвалено 239 рішень та створено понад 500 робочих місць.
Як проводиться моніторинг за використанням грантових коштів?
Юлія Жуланова: «Ощадбанк» моніторить лише три види грантів: на переробку, сади та теплиці. Уже здійснено понад 300 перевірок, і підприємств, які не виконують умов, поки не було.
Якщо говорити про гранти і сади, то працівники банку виїжджають на місце ведення бізнесу, фіксують висадження саду. Всі дані передаються до Мінекономіки, де й роблять оцінку.
Також банк ретельно контролює, куди йдуть кошти з рахунку, чи відповідали вони вимогам програми. Фіксується, як змінилася кількість виробленої продукції. І найголовніше — дивимося на податковий розрахунок сум доходів, які бачимо з поданих податкових звітів, зокрема кількість податків, і як змінилася кількість працівників від моменту отримання грантових коштів.