Бессарабські традиції для європейських споживачів у компанії «Фрумушика-Нова» – Techdrinks.info
Щоб зацікавити українськими винами європейських споживачів, виробництво напою повинне базуватися не лише на сучасних технологіях, а й на міцних традиціях краю. Тому вино з локальних сортів, вирощених під спекотним бессарабським сонцем, має експортний потенціал, впевнений винороб та співвласник господарства «Фрумушика-Нова» Володимир ПАЛАРІЄВ. На тутешній виноробні вино роблять з власного винограду, що росте на споконвічній землі предків. Протягом десяти років діяльності у цій сфері від виноробства за сімейними технологіями поступово перейшли до професійного виробництва, розвиваючи виноробний комплекс повного циклу, який включає в себе вирощування винограду, виробництво, розлив і дегустаційну залу. Чому вина з локальних сортів наразі цікаві європейцям, як виростити максимально якісний виноград для ідеального вина, Володимир Паларієв розповів нашому виданню.
Добрих гостей зустрічають добрим вином
Господарство «Фрумушика-Нова» розташоване на землях Бессарабії – у Болградському районі на Одещині. У 1933 році саме тут, у селі Фрумушика-Нова, народився дідусь пана Володимира – Андрій Паларієв. Та на той час історія цього молдавського села, на жаль, добігала кінця. У 1946 році людей відселили, а кілька поселень зрівняли з землею, облаштувавши в цій місцевості військовий полігон. Він діяв до початку 2000-х, а потому в’їжджені військовою технікою землі перетворилися на найбільший у Європі степ площею 22 тисячі гектарів.
– Під нашим логотипом є напис – 1813, хоч господарство куди молодше. Але ми вирощуємо виноград і займаємося виноробством на землі своїх предків. На тому місці, де колись було село, у 2006 році мій батько Олександр Паларієв вирішив відродити культуру та побут нашого роду. І ми почали будувати комплекс. Спочатку розвивали тваринництво, свого часу утримували 12 тисяч овець каракульської породи. Згодом побудували ще й виноробню. Адже це в традиції нашого краю – зустрічати гостей склянкою доброго вина. Свого часу у мого діда було близько десяти гектарів виноградників. Я ж займаюся виноградарством та виноробством з 2013-го, – розповідає Володимир Паларієв.
Спочатку на виноробні виготовляли вино за сімейними технологіями. Однак згодом усвідомили, що такий підхід звужує аудиторію споживачів. Тому у 2019-му повністю змінили концепцію та філософію виноробства й взялися до реновації виноградників і виноробні. Відтоді щороку викорчовували близько третини старого виноградника, а натомість висаджували сучасні сорти за інтенсивною технологією.
Інтенсивний виноградник на сучасній шпалері
Наразі на одному гектарі площ оновленого виноградника росте 5290 середньорослих кущів винограду. Відстань між рядами становить 2,1 метра, поміж кущами – 90 сантиметрів. Така схема дає змогу застосовувати в процесі догляду сучасну мінітехніку, що здатна без проблем працювати в міжряддях.
Виноград росте на сучасному шпалерному обладнанні італійського виробництва, що суттєво спрощує процес догляду за насадженнями. Скажімо, завдяки двом рядам подвійних дротів виноград можна не підв’язувати, а заводити пагони між дроти. З такими шпалерами зараз працює більшість європейських виноградарів, зауважує Володимир Паларієв.
Регіон, де розташовані виноградники господарства, сонячний і досить вітряний. Тому на площах обладнана система краплинного поливу, також діє метеостанція, показники якої й засвідчують необхідність поливу.
– Без краплинного поливу в нашому краї вирощувати виноград складно. Скажімо, торік опадів випало всього 290 міліметрів. Систему поливу свого часу встановили самостійно, практично всі її елементи – від українських виробників. Полив зараз запускаємо вручну, залежно від потреб. Існує думка, що полив може нашкодити винограднику. Однак все залежить від того, як саме його проводити. Якщо поливати площі рідко і щедро (протягом доби – 150 тонн води на один гектар), це позитивно впливає на стан насаджень та врожай. Тому торік ми провели три чи чотири таких поливи, – каже фахівець.
