Урожай-2024: з чим аграрії заходять у новий сезон? — AgroPortal.ua
Осінній посів озимих культур під урожай 2024 року — на фінішній прямій. Уже зрозуміло, що площі під озимою пшеницею дещо скоротяться. Водночас у виробників стримані плани на ярий клин через дорогу логістику і низькі ціни на зернову групу.
У Міністерстві аграрної політики та продовольства України звітують, що вже посіяно майже 5,8 млн га озимих із прогнозованих 6,3 млн га. Якщо брати озиму пшеницю, то засіяно 4,0 млн га, але сівба ще триває, тому можливі коливання. Минулого року пшеницею було засіяно 4,5 млн га, тоді як восени 2021 року цей показник становив 6,1 млн га.
Самі ж аграрії говорять, що сівозміна зумовлює сіяти пшеницю восени. Так, у Групі АГРОТРЕЙД посіви озимої пшениці під урожай 2024 року складають 15,8 тис. га, що майже у 3,5 раза більше, ніж торік. Наразі вона займає чверть земельного банку компанії — найбільшу площу з-поміж інших культур.
Водночас у агрогрупі «Агрейн» порівняно з минулим роком площу посіву озимої пшениці також збільшили — на 45%. Пояснюють, що це і гарний попередник, і вибір був продиктований ринковим попитом.
У «ТАС Агро» посівні площі під озимою пшеницею суттєво не зменшували: під урожай 2023 року було посіяно 16,7 тис. га, нині — 15,7 тис. га. Основна причина цих коливань повʼязана із сівозміною.
Щодо ріпаку, то в «Агрейн» додають, що сьогодні на перший план виходять культури з меншою врожайністю, але більшою вартістю, зважаючи на витрати на логістику та подорожчання дизпалива. Тому ріпак лишається привабливим для виробників. Зазначимо, що площа під озимим ріпаком по Україні займає 1,1 млн га.
В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» додають, що варто було очікувати збільшення посівних площ під ріпаком, однак несприятливі погодні умови восени не дозволили багатьом господарствам ризикнути та посіяти озимий ріпак.
Якщо говорити про посівну навесні 2024 року, то, ймовірно, буде продовжуватися тенденція до заміни посівних площ зернових культур олійними, додають в УКАБ.
У агрогрупі «Агрейн» констатують, що на досушування та доочищення кукурудзи йдуть великі затрати, в основному, це енергоносії. При цьому затратна частина виросла, а ціни на кукурудзу зменшилися: до війни вона коштувала 8 тис. грн/т, з початку війни — 6 тис. грн, нині — близько 4 тис. грн/т.
Додали клопоту з кукурудзою і опади. У Групі АГРОТРЕЙД планували завершити збирання на початку грудня, але через дощову осінь основна частина кукурудзи ще в полі. Однак, незважаючи на всі обставини, великих змін у структурі посівів Групи АГРОТРЕЙД навесні не планується, хоча, за словами Олександра Овсяника, її формування ще повністю не завершене. Він додає, що зазвичай найрентабельнішим для компанії є ріпак, і якщо планова ціна на нього збережеться, то наступного року, напевне, робитимуть ставку на цю культуру.
У LNZ Group остаточного рішення щодо сівозміни навесні також немає. Проте посіви кукурудзи, яка є стратегічною у структурі виробництва і займає 50% загального обсягу, планують залишати незмінними. Натомість розглядають зміни у сегменті олійних культур, зокрема зменшення площ під соняшником на користь сої.
Щодо найбільш затратної складової в структурі собівартості, то усі без винятку говорять про добрива, далі захист рослин, насіння і пальне, а також оплата праці та зростання вартості оренди землі.
У «Агрейн» додають, що здорожчало майже все, що стосується сільськогосподарського виробництва: дизельне паливо — більше ніж удвічі; транспортування морем зросло з 25 $/т до 55 $/т; карбамід коштував раніше 10 тис. грн/т, зараз — 20 тис. грн (навіть до 38!). При цьому, якщо минулого року за тонну пшениці у порту завантаження давали 240 $/т, то сьогодні — 140 $/т. У компанії також вказують, що були проблеми із запчастинами — деякі підприємства-виробники припинили випуск продукції, тож потрібен був час, щоб знайти їм заміну.
У «Агрейн» переглянули систему живлення, щоб оптимізувати витрати на мінеральні добрива, на 20% зменшили закупівлю азотних добрив порівняно з 2022 роком і на 40% — комплексних фосфорно-калійних. Змінилася тут і система захисту — розпочали цю оптимізацію ще кілька років тому. Певні продукти закуповують на 100%, інші — на 80%, а то й на 50% залежно від того, яку проблему вирішує той чи інший препарат.
Інша суттєва проблема, за словами генерального директора «ТАС Агро» Олега Заплетнюка, це дефіцит кадрів, обумовлений воєнним чинником: для їх подолання єдиний шлях — це змінюватися та діджиталізуватися.
У LNZ Group серед змін — подальша диверсифікація бізнесу. Для власного заводу із заморожування овочів, ягід та фруктів «Авуар» частково самостійно вирощують овочі та ягоди, також через кооператив Tevitta залучають більше партнерів із розширенням асортименту виробництва. На заводі вже переробляють малину, ожину, вишню, лохину, перець, полуницю, сливу, суницю, чорницю, шипшину, гарбуз, капусту, броколі та цибулю.
У «Агрейн» — продовження впровадження технології strip-till, яка дає змогу знизити витрати ресурсів, зберегти вологість і зменшити ерозію ґрунту. Якщо за стандартною технологією необхідно задіяти як мінімум 6 тракторів, щоб обробити 3000 га, то для strip-till потрібен один трактор.
Загалом, незважаючи на значні земельні масиви, які потребують розмінування, ризики ведення господарства на прифронтових територіях, критичну ситуацію з обіговими коштами, аграрії з оптимізмом дивляться у новий сезон, приймаючи виклики та оптимізуючи бізнес.
Алла Стрижеус, AgroPortal.ua