Як збалансувати систему підживлення озимих зернових – AgroTimes

Система удобрення озимих зернових зазвичай складається з трьох етапів основного, припосівного та підживлення. З погляду застосовуваних видів добрив вона може бути мінеральною або органо-мінеральною. Остання передбачає внесення гною у дозі 30-40 т/га під основний обробіток ґрунту, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Результати досліджень Миколаївської ДСДС ІЗЗ НААН доводять, що за внесення 18-20 т/га гною приріст урожайності пшениці озимої становитиме 6,6 ц/га, ячменю озимого – 5,5, жита озимого – 3,1 ц/га, тритикале озимого – 7,2 ц/га, а за внесення 36-40 т/га гною – 9,9, 7,6, 5,6 і 12,1 ц/га відповідно.

Однак через обмеженість ресурсів гною в господарствах використання його останніми роками становить менше ніж 1 т/га. Тому для регулювання балансу елементів живлення потрібне застосування інших видів органічних речовин – соломи, рослинних решток культур, сидератів.

Однак самі органічні добрива проблему збереження родючості ґрунтів розв’язати не можуть. Це можливо лише за комплексного застосування їх із мінеральними добривами. Найбільш раціональним є внесення мінеральних добрив на кращих землях, розташованих на вододільному плато та пологих схилах крутістю не більше як 1° і за певних умов – слабоеродованих землях ІІ та ІІІ категорій на схилах крутістю 1–3° за інтенсивної технології вирощування озимих зернових культур.

Раніше повідомлялося, як запобігти зниженню врожайності культур у перший рік внесення соломи.