вПопри те, що в Україні другий рік триває повномасштабна війна, аграрії в надзвичайно складних економічних умовах продовжують сіяти та збирати врожаї. На середину листопада зібрано майже 74 млн т сільгоспкультур і посіяно 5,7 млн га озимих. Працювати за нинішньої ситуації вдається на своїй землі не всім. Наприклад, у господарстві «Перемога» в Запорізькій області з 800 га обробляють лише 200, решта — заміновані, або ж поля знаходяться занадто близько до бойових дій і прицільно обстрілюються окупантами. Незважаючи на це, господарство продовжує обробляти землю, сіяти і вирощувати, хоч лише й на четвертій частині свого земельного банку. Власники пошкоджених та зруйнованих сільгосппідприємств на деокупованих територіях намагаються відновлювати виробництво та відбудовувати потужності. Хоча здебільшого робити це їм доводиться самотужки і за власний кошт, адже кредитувати аграріїв з наближених до фронту територій фінансові установи не ризикують. Тому повернення підприємств до життя відбувається повільно. За даними Мінагрополітики, збитків унаслідок збройної агресії російської федерації зазнали близько 2653 суб’єктів господарювання агропромислового комплексу. Також близько 20% сільськогосподарських земель внаслідок війни недоступні для обробітку порівняно з 2021 роком. Більше 90% невеликих агрогосподарств — у збитках Щодо найбільших проблем для бізнесу в частині логістики відповідно до результатів дослідження «Інфраструктурний індекс 2023» було виокремлено топ-5 викликів воєнного стану. Фінансування аграріїв у 2023 році З початку року в межах урядової грантової програми підтримки малого та середнього бізнесу «єРобота» 122 господарства отримали державну допомогу на суму 501 млн грн на розвиток садів і теплиць. Зокрема: на сади виплачено 395,3 млн грн 102 господарствам; 21 господарство отримало 105,8 млн грн на теплиці. За цей же період 12,3 тис. агрогосподарств одержали 65,2 млрд грн банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%» — 9,6 тис. підприємств профінансовано на 37,5 млрд грн. Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії: Київської (10,4 млрд грн — 902 підприємств); Вінницької (5,9 млрд грн — 1417 підприємств); Дніпропетровської (5,8 млрд грн — 792 підприємств) областей. Кредитування аграріїв сягнуло 60 млрд грн: названо регіони-лідери На що можуть розраховувати сільгоспвиробники у 2024 році Дещо збільшена допомога для аграріїв на 2024 рік. Відповідно до даних Міністерства аграрної політики та продовольства України, у проєкті Держбюджету-2024 передбачено наступні напрями видатків для підтримки аграріїв: фінансова підтримка сільгосптоваровиробників (підтримка використання меліорованих земель, підтримка ФГ (ЄСВ)) — 205 млн грн; надання грантів для створення або розвитку бізнесу — 1370 млн грн; часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва — 1 млрд грн. (Варто зазначити, що цього року на цей напрям підтримки взагалі не виділялося коштів.) У 2024 році в межах бюджетної підтримки Світового банку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 р. №918 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції» через Український державний фонд підтримки фермерських господарств виробникам сільгосппродукції, зареєстрованим у ДАР, надаватиметься фінансова допомога у вигляді: окремої бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 га) виробникам сільськогосподарської продукції, що мають у власності/користуванні до 120 га для провадження сільськогосподарської діяльності на територіях окремих районів низки областей, на яких відповідно до наказу Мінреінтеграції від 22.12.2022 №309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23.12.2022 за №1668/39004, завершені бойові дії та припинена їх можливість, завершена тимчасова окупація; спеціальної бюджетної дотації за утримання ВРХ (корів) усіх напрямів продуктивності; спеціальної бюджетної дотації за утримання маточного поголів’я кіз та овець. Обсяг фінансування — $198,0 млн. Виплати будуть здійснюватися через Український державний фонд підтримки фермерських господарств виробникам сільгосппродукції, зареєстрованим у ДАР. Фінансування грантів для переробних підприємств збільшили на 1 млрд грн Також Мінекономіки наразі розробляється механізм відновлення засобів виробництва зруйнованих підприємств шляхом матеріально-технічної допомоги. Йдеться про отримання підприємствами матеріально-технічної допомоги у вигляді обладнання від виробників країн-партнерів. На таку допомогу зможуть розраховувати підприємства переробки чи ті, що генерують додану вартість. Крім того, до підтримки українських сільгоспвиробників долучаються міжнародні партнери і донори, надаючи матеріально-технічні ресурси та гранти. Але на противагу цій підтримці аграрії мають низькі ринкові ціни на вирощену продукцію, дорогу логістику та дуже сповільнений експорт. Ці фактори нівелюють усі намагання сільгоспвиробників утриматися на межі беззбитковості. У День працівників сільського господарства колектив онлайн-видання AgroPortal.ua бажає всім аграріям сміливо та гідно пройти часи війни та невідомості. І хочемо згадати деякі історії незламних духом, хто відновлюється попри значні втрати та ризики. 🔗Втратити все, але не надію. Не дочекавшись підтримки, господарство лишилось без тваринництва. Усі 34 виробничих та складських приміщення приватно-орендного підприємства імені Герасименка в селі Анисів на Чернігівщині зруйновані, майже 200 голів ВРХ загинули, техніка знищена. Загалом росіяни завдали господарству втрат на 146 млн грн. 🔗Аграрне відродження. Незважаючи на посуху та обмежені ресурси, господарство на Одещині працює завдяки партнерам. Завдяки допомозі партнерів підприємству «Весна Агро» вдалось зберегти діяльність, продовжувати виплачувати заробітну плату, сплачувати податки. А головне — планувати майбутнє. Ця допомога дала аграріям сили йти вперед. 🔗Козак Органік: історія ферми, яка через окупацію не працює вже другий рік. Органічна ферма «Козак Органік» з перших днів повномасштабного вторгнення опинилася під окупацією. За рішенням власників, уже другий рік поспіль вони нічого не вирощують, щоб не годувати окупантів. 🔗Втрачене тваринництво. На Чернігівщині фермери самотужки відроджують галузь. Господарство «Роса» в селі Лукашівка втратило більше третини поголів’я худоби. Загалом виробництво підприємства у тваринництві скоротилося на 45%, всю техніку пошкоджено, деякі будівлі згоріли повністю, деякі — напівзруйновані. 🔗Аграрне відродження. Пережити окупацію, деокупацію і потоп. Як планує відновлюватись агрокомпанія на Миколаївщині. На сьогодні у господарстві «Агросвіт» у Снігурівському районі на Миколаївщині змогли розмінувати менше, ніж половину своїх земель. Кажуть, що кооперуються з сусідніми господарствами, у кого зберіглась хоч якась техніка, діляться один з одним агропослугами. 🔗Сублімована їжа та перепелина ферма. Як підприємиця з Донеччини будує бізнес на новому місці. До війни у Олени Хатмуліної було кілька напрямів діяльності в Костянтинівці: виробництво сублімованих фруктів, вирощування мікрозелені, Зараз вон мешкає на Тернопільщині, де опанувала новий вид діяльності — виробництво сублімованої їжі. 🔗Тут вирощують томатну пасту. Агроф’южн відновлює потужності. Розбите та вирізане обладнання, зруйновані будівлі та десятки тонн вилитої на майданчики томатної пасти — такий вигляд мали виробничі потужності ГК «Агроф’южн» на Миколаївщині. Всі заводи компанії за рік війни отримали значні пошкодження. 🔗Аграрне відродження. Молочна ферма, яка пройшла окупацію, знову стає на ноги. Село Хотімля Харківської області знаходиться на відстані 46 км від кордону з росією, тому війна прийшла туди вже 24 лютого 2022 року. Окупація села тривала до вересня 2022 року, поки ЗСУ не звільнили Харківщину. Молочну ферму «Пані Юпітер» врятувало від розтрощення лише місце її розташування — закуток між дорогою та річкою. 🔗Коли допомоги нізвідки чекати: фермери на Київщині самотужки відновлюють виробництво. Наразі фермери переживають дуже тяжкі часи, допомоги чекати немає звідки. Надія на інвесторів зникла, адже ніхто зараз не хоче вкладати свої кошти. Банки, які на початку війни надавали кредити нібито під 0%, змінили умови кредитування. На жаль, грантові програми підтримки працюють лише для вузького кола сільгоспвиробників. Тож, сьогодні в Soloviov Family Farm через війну змушені зменшити своє виробництво вполовину. 🔗Аграрне відродження. Як ферма на Харківщині починає все з нуля. «Відновити господарство так, як було, — це поки нездійсненна ціль, ми лише на початку». СТОВ «Гусарівське» пів року перебувало у зоні бойових дій. Окупація завдала значної шкоди господарству: воно опинилося на початковому рівні розвитку. До СТОВ «Гусарівське», яке знаходиться у Балаклійській громаді Харківської області, 3 березня 2022 року зайшли російські війська, що обернулось для господарства мільйонними збитками. 🔗Фермер з Любимівки, попри втрату активів, сподівається продовжити роботу на херсонських полях. ФГ «Шафран Любимівський» відоме на всю країну своїми квітучими полями. Тюльпани, нарциси, алліуми, лаванда, шавлія, лілія — чого тільки не росло в селищі Любимівка Херсонської області. Родзинкою ж ферми завжди були крокуси Sativus, з яких виготовляють приправу шафран, та аспарагус, який «розлітався» Україною за лічені дні — в сезон ферма здійснювала близько 300 прямих постачань. У 2022 році голова господарства Віталій Шакало отримав грант від уряду Канади і побудував теплицю, купив дороговартісні котли, які, на жаль, не встигли встановити. Прийшла війна. Любимівку було окуповано в перші дні повномасштабного вторгнення. – EastFruit

За останній тиждень оптові ціни на апельсин в Узбекистані впали на 30%, що було найбільшою тижневою зміною цін на цей продукт у минулому періоді нинішнього року. Крім того, за останні два тижні різко подешевшав лимон місцевого виробництва, а ціни на мандарин знижуються четвертий тиждень поспіль, повідомляють фахівці EastFruit.

За даними цінового моніторингу EastFruit, з 10 до 17 листопада 2023 року середня оптова ціна на апельсин в Узбекистані знизилася з 23 000 до 16 000 сум/кг (з $1,87 до $1,30). Поточні оптові ціни на цей продукт на 20% нижчі, ніж на аналогічну дату минулого і 2021 року.

За минулий тиждень також подешевшав мандарин, з 10 по 17 листопада 2023 року середня оптова ціна на цей фрукт знизилася з 20 000 до 17 000 сум/кг (з $1,63 до $1,39), тобто на 15% за один тиждень. З огляду на те, що ціни на мандарин в Узбекистані знижуються четвертий тиждень поспіль, з 20 жовтня до 17 листопада 2023 року середня оптова ціна знизилася з 29 000 до 17 000 сум/кг (з $2,37 до $1,39), тобто на 41% за останній місяць. При цьому, поточні оптові ціни на мандарин на рівні цін, зафіксованих на аналогічну дату минулого року, і на 31% вищі, ніж на цю ж дату 2021 року.

 

За останні два тижні в Узбекистані також різко впали ціни на лимон місцевого виробництва, за цей період роздрібні ціни на столичних ринках знизилися в середньому в 1,5 раза. Своєю чергою, це пов’язано з поступовим збільшенням пропозиції на внутрішньому ринку місцевого лимона, оскільки збір урожаю цієї продукції в тепличних господарствах країни входить в активну фазу. Станом на 17 листопада 2023 року середня роздрібна ціна узбецький лимон на столичних ринках становить близько 25 000 сум/кг ($2,04).


Джерело https://east-fruit.com

Відповісти

Ваш email не публікується

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra