Україна стала другою за обсягом країною-постачальником борошна до ЄС у 2022 році
З 2019 року обсяг експорту борошна з України скоротився у 4,8 раза — з 365 тис. т у 2019 році до 76 тис. т у 2022 році. Проте Україна стала другою за обсягом країною-постачальником борошна до ЄС.
Такі дані представлені у огляді ринку борошна, підготовленому Командою підтримки реформ Мінекономіки України (RST Mineconomy) спільно з ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» в межах проєкту Export Booster.
У розрізі географічної структури експорту борошна Україною у 2022 році внаслідок морської блокади рф відбулась переорієнтація українських виробників на європейські ринки замість ринків Ближнього Сходу та Африки. Завдяки швидкій переорієнтації у 2022 році Україна увійшла до чільної трійки експортерів борошна до країн ЄС.
Серед країн, що стали найбільшими ринками збуту в 2022 році, до топу увійшли Польща, Румунія, Хорватія, Угорщина та Словаччина, а також Республіка Молдова. У 2022 році саме Молдова стала найбільшим ринком збуту українського борошна з обсягом експорту 21 тис т.
«Україна сьогодні серед лідерів у виробництві та експорті зернових, а це вагомий базис для руху в бік першості як у первинній переробці й експорті борошна, так згодом у поглибленні переробки та розширенні експорту хлібобулочних виробів. Переробка — це додана вартість, збільшення валютної виручки, зростання ВВП, додаткові робочі місця.
Наприклад, Туреччина є світовим лідером з експорту борошна та має близько 1200 підприємств, що його виробляють. Експорт борошна є ключовим напрямом її експортної стратегії у 2023 році. Водночас Туреччина імпортує багато українського зерна й переробляє його всередині країни, експортує на Близькій Схід, заробляючи на цьому», — розповідає старший проєктний менеджер Команди підтримки реформ Мінекономіки Сергій Майданевич.
У межах огляду представлені приклади продукції, яка лежить на полицях європейських магазинів, наведені стандарти якості борошна в країнах ЄС, цінова політика, а також перелік супермаркетів-імпортерів і асоціацій виробників.
«Висока додана вартість сприяє швидкому та відчутному економічному ефекту. Саме тому проєкт Export booster працює над збільшенням українського експорту та забезпеченням широкої присутності українських товарів з високою доданою вартістю на міжнародних ринках», — коментує директор Команди підтримки реформ Мінекономіки Денис Шемякін.
Для довідки: дослідження проведено у межах проєкту «Export Booster» командою підтримки реформ Міністерства економіки України спільно з ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», національним проєктом «Дія Бізнес» за підтримки USAID «Економічна підтримка України».