Найчастіші проблеми експортного зерна: хлорпірифос та псування в дорозі, — експертка – SuperAgronom
Від початку повномасштабного вторгнення Україна почала експортувати більше зерна в ЄС, й експортом зайнялися навіть невеликі агропідприємства, у яких раніше не було досвіду такої діяльності й вони, зокрема, не відпрацювали фактори експортних вимог до якості зерна.
Про це йдеться у матеріалі «Експерт по якості Cotecna Надія Миценко: Найчастіші проблеми експортного зерна — хлорпірифос та псування в дорозі» на Elevatorist.com.
Як зазначила Надія Миценко, експертка з якості зерна Cotecna UKRAINE Limited, на елеватори зерно надходить за вимогами договорів, які прописують показники якості згідно з ДСТУ «Технічні вимоги» та законодавства України. При цьому вимоги та законодавство ЄС не збігаються з вимогами в Україні, а вимоги контрактів часто можуть бути ще більш жорсткі навіть по відношенню до специфікацій ISO та ЄС регуляцій. Особливо різняться вимоги до показників безпеки.
Порівняння лімітів України та ЄС для пшениці
* — для зернових
** — ліміт, що був змінений для гармонізації із вимогами ЄС, але ця правка не відображена в документі ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001, на який посилається ДСТУ 3768 ПШЕНИЦЯ ТУ
помаранчевим — ліміт більший, ніж за Кодексом, тому є у зоні ризику та підлягає моніторингу
червоним — ліміт більший, ніж в ЄС, тому є у зоні ризику та підлягає ретельному моніторингу
«Загалом больових точок в експорті українського зерна зараз багато, бо ми працюємо в ризикових умовах війни. Є проблеми зі зберіганням зерна, з логістикою, з контролем безпеки тощо. Всі ці фактори впливають на кінцеву якість продукції у місці приймання. Зараз дуже складно вчасно забезпечити всі необхідні умови в процесі постачання зерна. Витрати на забезпечення потрібної якості зерна зростають, тому не кожне підприємство може собі дозволити забезпечити належний поетапний контроль якості», — зауважила Надія Миценко.
За її словами, з безпекових проблем наразі можна виділити проблему з діючою речовиною хлорпірифос, який заборонено використовувати в Європі, але в Україні його ще використовують, і це може бути проблемою при експорті.
Також, зазначила експертка, можна виділити багато випадків псування вантажу в дорозі. На це впливають і довжина шляху, і час очікування до вивантаження, герметичність та придатність транспортних засобів, та інші фактори. Адже загалом ні судно, ні вагон, ні авто не придатні для довгострокового зберігання вантажу. При тривалому знаходженні зерна в транспорті без вентиляції і контролю температури відбувається пошарове псування вантажу.