Ґрунт краще утримує вологу якщо залишати на полях солому зернових злакових культур, — дослідження – SuperAgronom
Солома зернових злакових містить спеціальну форму кремнію, що підвищує вологонакопичувальну здатність ґрунту, якщо її залишати на полях.
Про це повідомляється на сторінці «Відверто про живлення рослин» у мережі Facebook.
Зазначається, що науковці з Leibnitz Centre for Agricultural Landscape and research, університетів Байройта та Потсдаму дослідили цей ефект в експериментах на сприйнятливих до посухи піщаних ґрунтах, на теренах Східної Німеччини.
«Рослинні рештки доцільно заробляти в ґрунт після збирання урожаю і таким чином підвищувати вміст аморфного кремнію в шарі ґрунту, інакше знижується вміст вологи в ґрунті. Злаки та трав’янисті культури поглинають багато Si з ґрунту. Всередині рослинного організму кремній міститься у спеціальній аморфній формі SiO2 і допомагає рослинам краще протистояти посусі, хворобам, шкідникам та іншим стресовим чинникам. Цей кремній повертається в ґрунт з післяжнивними рештками і поглинається наступною культурою в сівозміні. Аморфний кремній покращує водоутримувальну здатність ґрунту. Рослини таким чином мають більше вологи в зоні КС та краще переносять посушливі періоди. Науковці, зокрема, виявили, що яра пшениця втрачає менше вологи внаслідок евапотранспірації на ґрунтах, багатих на кремній», — наголошується у повідомленні.
Зазначається також, що аморфний кремній піщаників та глинистих мінералів відрізняється. Перший не може бути засвоєний рослинами. Фермери, видаляючи солому з поля, втрачають цей дорогоцінний кремній. Вапнування частково може замаскувати дефіцит Si. Підвищення рН ґрунту пришвидшує біодеградацію багатих на кремній решток та іншої органіки.
Окрім природного кремнію з соломи, науковці тестували також індустріальний аморфний SiO2, що є значно більш дороговартісним, але має ідентичну дію/ефект. Жодної промислової альтернативи кремнію з соломи поки не знайдено, зауважується в повідомленні.