Який обробіток ґрунту під озиму пшеницю найоптимальніший після стерньових колосових – AgroTimes

Варіантів основного обробітку під озиму пшеницю після стерньових колосових її попередників (озимих чи ярих пшениці, жита чи ячменю) може бути кілька. Це й традиційна оранка, яка може бути мілкою, середньою чи глибокою, і менш енергомісткі знаряддя обробітку – плоскорізи, чизелі або важкі дискові борони, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Кожен із них має свої переваги та недоліки. Недоліками альтернативних плугу знарядь є те, що вони лишають у верхньому шарі ґрунту всю стерню з букетом збудників хвороб, які будуть одразу ж поширюватись на рослини, висіяні на цьому фоні озимої зернової культури, і ще в молодому віці за відсутності імунітету до цих різних хвороб завдавати їм непоправної шкоди.

Звідси, з боку оздоровлення фітосанітарного стану посівів повторної озимини, й випливає потреба в застосуванні у цій сівозмінній ланці полицевого основного обробітку ґрунту. До того ж що на більшу глибину проводитимуть оранку в агрегаті з котком, то на більшу глибину загортатимуть стерню колосового попередника.

За мілкої оранки стерньові рештки попередника загортатимуться мілко й до їх місця «захоронення» швидше доходитиме молоде коріння, яке піддаватиметься дії збудників кореневих гнилей та інших не менш шкідливих хвороб.

З позиції глибини загортання стерні та витрат на оранку рекомендовано виробникам проміжний варіант – оранку на середню глибину (20-22 см): вона буде дешевшою за глибоку, а за екологічним впливом – ефективнішою за мілку.

Раніше повідомлялося, які особливості ґрунтообробітку у Степу та Південному Лісостепу за різних умов та якою має бути глибина загортання насіння озимої пшениці за різних умов.