Обробка зерна самостійно може призвести до відмови приймання його в портах – SuperAgronom

Найбільшою проблемою, з якою зіштовхуються експортери, так само, як і минулого року, це обробка зерна врожаю 2022, особливо кукурудзи під час тривалого зберігання на елеваторах. Про це пише Вадим Турянчик, керівник з якості «АДМ Трейдінг Україна», радник президента УЗА з кормової та харчової безпеки на Latifundist.com.

Високі температури, відсутність можливості обробки елеваторів та складів між сезонами, є сприятливою умовою для розвитку амбарних шкідників.​

«Хотів би звернути особливу увагу, що використання препаратів для обробки зерна самостійно, може призвести до перевищення залишків в зерні, сторонньому запаху хімії, що може призвести до ризиків для здоров’я співробітників, які працюють з зерном, до відмови приймання зерна в портах або ж, відмови для перетину кордону, чи поверненню в пункті призначення ЄС», — каже Вадим Турянчик.

Для мінімізації ризиків варто залучати експертів з фумігації, та обробляти зернові та олійні препаратами на основі фосфіну, щоб уникнути проблем з перевищенням лімітів залишкових речовин при експорті продукції самостійно, або ж постачанню експортерам.

Основною з проблем врожаю кукурудзи 2022, з якою зіштовхнулись експортери зерна, було наявність високого рівня мікотоксинів.

У світі ідентифіковано кілька сотень різних мікотоксинів, але найбільш поширені, що становлять небезпеку для здоров’я людини і тварин — це Афлатоксини (продукти життєдіяльності роду Aspergillus), Охратоксин А (ОТА) (продукти життєдіяльності роду Penicillium), Фумонізін, Зеараленон (ЗЕА), Дезоксиніваленол (ДОН) (продукуються, зокрема, родом Fusarium).

Гриби, що вражають зернові, можна поділити на дві групи:

• гриби, що вражають рослини у полі (під час вегетації);
• гриби, що розвиваються під час зберігання.

До першої категорії належать види рослинних патогенних грибів, а саме рід Fusarium, до другої групи головним чином відносяться гриби роду Aspergillius і Penicillium, проте вони також можуть заражати продукцію у полі.

Найбільш поширені для української кукурудзи Дезоксиніваленол, Фумонізін, Зеараленон та Охратоксин А.