Веревський вдається до бізнес-шантажу міноритаріїв — польський акціонер Кернела – Latifundist
Специфіка іноземних публічних компаній за визначенням призводить до того, що вони функціонують начебто на стику двох правових систем — країни реєстрації та польських правил ринку капіталу. Багато питань регулюються директивами ЄС, але їхнє транспонування до польського законодавства недосконале.
Про це в інтервʼю виданню Bankier.pl розповів польський інвестор Рафал Жешторський.
Він зазначає, що оскільки штаб-квартира «Кернел» знаходиться в Люксембурзі, до деяких питань застосовуватимуться лише закони Люксембургу. Існує також багато неясностей у законодавстві, їх можна інтерпретувати як на користь «Кернел», так і на користь міноритарних акціонерів. Одним з таких моментів є рішення про делістинг.
«Оголосивши тендер, Namsen (компанія Андрія Веревського, — прим. ред.) використовував своєрідний бізнес-шантаж — закликав до продажу за невигідною ціною, водночас лякаючи акціонерів тим, що після проведення тендеру та незалежно від його результату він піде з біржі. Він зазначив, що, на його думку, не потрібна згода акціонерів, як у випадку з польською публічною компанією, а лише ради директорів. Це викликало паніку серед інвесторів, які почали побоюватися, що залишаться на акціях люксембурзької приватної компанії», — каже інвестор.
Жешторський додав, що для деяких інвесторів, наприклад, відкритих пенсійних фондів, це було б абсолютно неприйнятним з точки зору регулювання. Таким чином Веревський через Namsen придбав понад 30 мільйонів акцій і отримав трохи більше 74% голосів на загальних зборах.
Нагадаємо, Кернел провів додаткову емісію акцій, зібравши майже $60 млн. Всього було розміщено 216 млн акцій за ціною $0,2777 за акцію.