Стимулюючі фактори повернення працездатного населення в Україну — AgroPortal.ua
У Міністерстві економіки України доходять висновку, що зараз за межами України перебуває близько 6,2 млн осіб, які виїхали з моменту повномасштабного вторгнення.
На запит AgroPortal.ua керівник практики Human Capital Advisory Services «Делойт» в Україні Яків Акулов та директор департаменту аудиту, керівник галузевої групи з харчової промисловості та сільського господарства «Делойт» в Україні Ярослав Серпутько виокремили стимулюючі фактори повернення працездатного населення в Україну.
Закінчення війни і безпека
Яків Акулов: Всі розуміють, що держава докладає максимум зусиль, але її прямий вплив обмежений. Люди відчувають, що перемога може настати нескоро: 31% вважають, що війна триватиме понад 5 років, 24% – 3-5 років (опитування Gradus, квітень 2023). Третина респондентів (32%), які були змушені через війну переміститись за кордон, декларують свій намір повернутися в Україну за першої нагоди. 10% зовнішніх мігрантів схильні вважати, що поїхали назавжди.
При цьому майже половина опитаних (47%) вагаються із відповіддю, оскільки ще не прийняли остаточного рішення. Варто розуміти, що чим довше триватиме війна, тим складніше буде повертати людей, адже більша частка мігрантів адаптується до приймаючих країн, а отже, підвищується ймовірність того, що вони залишаться там навіть після встановлення миру.
Наявність роботи і достойний рівень життя
Яків Акулов: Ринок праці, як і галузева специфіка, будуть змінюватись. Розвиток та перенавчання – це те, що буде важливо для кожного українця, зокрема для ветеранів та тих, хто буде повертатись. Цим вже займаються компанії, але такі програми повинні підтримуватись і на державному рівні.
Ярослав Серпутько: Покращення рівня загальної освіти зараз також має бути в пріоритеті. Жінки, які виїхали з країни, можуть порівнювати освітні можливості для своїх дітей і будуть ураховувати якість освіти в Україні. Додатковою вимогою сьогодення, що потребує набагато більшої, ніж раніше уваги є перекваліфікація, а отже необхідно спрямовувати зусилля на розвиток можливостей для перепідготовки.
Яків Акулов: До цього ж держава може створювати нові робочі місця, розвиваючи супутні галузі, як-от зелена енергетика (біометан) та інші форми. Стимулювання глибокої переробки, фокус на створення продукції з вищою доданою вартістю і подальший розвиток агрогалузі будуть створювати додаткові робочі місця та покращувати умови праці. Ще можливі дії з боку держави — це стимулювання малого та середнього підприємництва в агрогалузі шляхом, наприклад, надання сільськогосподарських земель, що перебувають у володінні держави, в оренду фермерським господарствам, можливо, на пільгових умовах. Окрім цього, корисним може бути продовження державних програм надання грантів для розвитку садівництва, переробного та тепличного господарств.
Відновлення інфраструктури і побутових умов
Яків Акулов: Агрокомпанії наразі багато інвестують в розвиток громад, в яких вони ведуть діяльність. Якщо організувати тісну співпрацю між органами місцевого самоврядування з крупними роботодавцями, то можна ефективніше планувати розвиток регіонів. Також важливим є формування екосистем громад — коли сусідні громади планують спільну стратегію розвитку та конкретні дії щодо її реалізації з урахуванням можливостей та викликів кожного з регіонів.
Ярослав Серпутько: Вітчизняний агросектор, який традиційно спрямований на експорт, найімовірніше, буде відновлюватись швидше, ніж інші галузі економіки, орієнтовані на обмежений внутрішній ринок. Разом із тим агросектор буде змушений конкурувати з іншими експортоорієнтовними галузями за якісний людський капітал. Важливо розуміти, що вирішення питання дефіциту людського капіталу не обмежиться лише збільшенням кількості персоналу. Компаніям також доведеться підвищувати продуктивність праці завдяки покращенню організаційної моделі, діджиталізації процесів, а також впровадженню дієвих програм із підвищення мотивації наявних працівників.
Реформи в країні
Яків Акулов: З огляду на державні заходи для повернення громадян з-за кордону, важливим аспектом є проведення реформ. Першочерговою є боротьба з корупцією, судова реформа, а також подальше впровадження освітньої реформи.
Ярослав Серпутько: Необхідно зосередитися на реформах як головному питанні, що стосується повернення громадян. Важливо, щоб усі цілі і результати реформ були зрозумілі для українців за кордоном. Слід ураховувати, що їхні інформаційні зв’язки з Україною можуть поступово згасати, тому потрібно додатково підсвічувати ключові індикатори, які демонструватимуть готовність країни до їхнього повернення. Позитивну реакцію може викликати ефективна комунікаційна кампанія з акцентом на тому, як саме реформи сприятимуть інтеграції до ЄС та НАТО.
Також важливо враховувати питання зовнішньої політики, про які часто не говорять. Україна повинна спонукати своїх партнерів-країн ЄС допомагати у поверненні співгромадян. З огляду на наявні в них демографічні проблеми ці країни зацікавлені в тому, щоб українці залишилися на їхній території. Отже, важливо вести правильні комунікації та пояснювати, що повернення наших громадян з-за кордону є основою для реалізації успішної економічної політики та фінансової стійкості України, і наша зовнішня політика повинна активно працювати у цьому напрямі.
Яків Акулов: Щодо залучення спеціалістів з інших країн, то Україна може стати привабливою з точки зору можливостей розвитку та економічної свободи. Потрібно спрощувати міграційну політику для інших країн. Це потребуватиме великих культурних змін, тому вже зараз необхідно починати працювати з населенням і вести комунікаційну роботу, щоб розвивати цінності різноманіття та інклюзивності. Україна може стати потужним хабом для розвитку з погляду освіти, здобуття нових навичок і досвіду, але питання безпеки залишається головним на порядку денному. Перед нами відкрито вікно можливостей — Україна може отримати необхідну фінансову та експертну підтримку в рамках програм, спрямованих на її розвиток та відбудову. Зокрема, Ukraine Facility Plan передбачає підтримку з боку ЄС до 2027 року на суму до 50 млрд євро.
Ярослав Серпутько: Анонсований Мінекономікою План післявоєнного відновлення України має дуже амбітну ціль — повернення ВВП до рівня 2021 року з подальшим зростанням 10% на рік. Проте багато експертів вказують, що навіть при поверненні усіх біженців людського потенціалу не вистачить для підтримки такого темпу зростання. Тому питання залучення людського капіталу з інших країн стоїть гостро і потребує створення позитивного іміджу країни та сприятливого трудового законодавства.
Думка автора може не збігатися з думкою редакції. Відповідальність за цитати, факти і цифри, наведені в тексті, несе автор.