Як відбирають на інкубацію індичі яйця – AgroTimes
Індички не завжди відкладають ідеальні за формою й масою яйця. Часто їхня продуктивність напряму залежить від зовнішніх і внутрішніх чинників, пише журнал «Наше птахівництво».
До зовнішніх чинників можна віднести неякісну підготовку несучок до племінного сезону; незбалансовані за певними інгредієнтами комбікорми; неналежні технологічні й ветеринарно-санітарні умови утримання; хвороби; лікувальні засоби, що негативно впливають у репродуктивний період на стан несучки; стрес тощо.
До внутрішніх чинників належать вади птиці, успадковані на генетичному рівні.
У середньому вихід індичих інкубаційних яєць становить 85-90%. Відповідно до чинного стандарту, на інкубацію не повинні надходити яйця, що мають неправильну форму, безшкаралупні та з тонкою шкаралупою, двожовткові, з кров’яними та м’ясними вкрапленнями, зі зміщеною чи рухливою повітряною камерою, підморожені, забруднені, «тумаки», з плямами, «красюки», зі зморшкуватою шкаралупою, «присушка», старі.
Проте кожне відбраковане інкубаційне індиче яйце, зважаючи на його високу собівартість, завдає економічних збитків виробнику. Тому для яєць, призначених для виведення молодняку, що реалізовуватиметься населенню або для вирощування на м’ясо, допускаються незначні відхилення за формою й забрудненням шкаралупи у вигляді крапок чи смуг загальною площею не більше ніж 3 см2. Виходячи з цього, кількість яєць з певними вадами, які можна закладати на інкубацію становить 8%.
За основними категоріями їх розподіляють так:
– яйця із забрудненою шкаралупою – 3%;
– неправильної форми – 0,3%;
– шорсткувата шкаралупа з вапняними наростами і поясами – 0,3%;
– дрібні та занадто великі яйця (двожовткові) – 2%;
– з великою або рухливою повітряною камерою – 0,3%;
– з мармуровою шкаралупою – 0,5%;
– відрив халаз (градинок) – 0,2%;
– кров’яні та м’ясні вкраплення – 0,2%.
Та не варто забувати, що різні вади негативно впливають на показники виводу.
Як повідомлялося, за інкубації індичих яєць уміст кисню у повітрі повинен становити 21%.