Alta Kraina. Органічні виробники мають підлаштовуватись під нові ринки для експорту

Forbes Ukraine вперше презентувала Next250 — список 250 перспективних малих і середніх компаній. До списку потрапили компанії з річним виторгом від 10 млн грн до 1 млрд грн. Серед компаній, які досягли успіхів, є й органічні виробники та експортери. Компанія Alta Kraina, яка займається імпортом та експортом інгредієнтів для харчової промисловості, експортує українську органічну продукцію до 20 країн. У 2022 році виторг становив 42 млн грн.

 

Про роботу компанії та нові тенденції в експорті органічної продукції ми поговорили із засновницею Alta Kraina Аллою Пономаренко.

Алло, чому ви обрали саме ягідництво для свого бізнесу?

Алла Пономаренко: Ми працюємо на ринку з 2008 року. Як іноді жартують мої колеги: «Ми почали в рік світової фінансової кризи, тож тепер нам вже нічого не страшно». Спершу починали як постачальники-імпортери концентрованих соків та пюре для українських виробників соків. Але амбіції та пріоритети розвитку виходили далеко за межі України. Тож уже за 3 роки були підписані перші контракти на постачання концентрованих соків українського виробництва до країн СНД.

До експорту ягід, та і взагалі до ягідного бізнесу наша компанія прийшла випадково. Але це цілковито вписувалось у концепцію розвитку експорту плодово-ягідної продукції українського виробництва.

 

На початку 2015 року компанія друзів вирішила побудувати завод із заморожування ягід на Закарпатті. В цій когорті «наївних мрійників» я відповідала за продажі. Багато чого змінилося з того часу, але той досвід і рішення дуже вплинули на наш подальший розвиток. Тож згодом я відкрила торгову компанію у Європі безпосередньо для обслуговування наших «ягідних» клієнтів на цьому ринку, а ягоду купуємо у виробників по всій Україні.

У вас оборот по українській компанії — 42 млн грн. Чи багато це для вас?

Алла Пономаренко: Для нас це хороший результат, особливо зважаючи, що це був дуже важкий і зовсім непрогнозований рік війни. Та бізнес швидко адаптувався до нових реалій. Окремо хочу відзначити свою команду. Найбільше до нових умов пристосувались мої колеги — без острахів, сумнівів і з великою самостійністю. Неочікувано для мене вони збільшили продажі по всіх наших компаніях та ринках. Для таких бурхливих часів це, мабуть, нонсенс.

Як давно ви працюєте з органічною продукцією?

Алла Пономаренко: Коли ми почали займатися ягідництвом, буквально з перших перемовин, які я проводила з клієнтами, я почула слово «органіка». До цього я взагалі не знала, про що це, та особливо не цікавилась. Але в ягодах органіка має дуже велике значення і великий попит.

Українська органіка, особливо для дикоросів, є чимось логічним і простим. Тож крок перейти в органіку також не викликав великих сумнівів. Якщо ми експортуємо чорницю, малину або інші ягоди, то наявність органічного сертифіката дає нам більше маневреності та варіантів продажу. Що цікавого дізналася для себе: Україна — це величезний і цікавий для Європи органічний кластер не тільки з ягідництва, але й за всіма продуктами. Українські землі просто спонукають вирощувати саме органічну продукцію.

 

Спочатку ми зайнялися дикоросами, потім культивованими органічними ягодами, пізніше почали експортувати органічні концентровані соки. Зараз у нас органічні сублімовані ягоди, також є попит на органічні готові продукти (переробка). Тобто бізнес пішов. Україна є знаним виробником органіки, тому ні в кого не виникає з мого напряму ягідництва жодних питань чи сумнівів щодо якості українського органічного виробництва. Україна зарекомендувала себе як чесного органічного виробника.

Скільки органічних виробників з вами співпрацюють?

Алла Пономаренко: Багато виробників самі знаходять, як експортувати продукцію. Але з нами комфортно і вигідно. Ми один із каналів їхнього продажу. Якщо подивитися на клієнтів, які купують українську ягоду, наприклад у Європі, то там більшість (десь 70%) — це європейські трейдери. Тут виникає запитання: якщо це можуть робити європейські трейдери, то чому це не можуть робити українські в себе вдома? До них виробник може приїхати все обговорити, і до того ж гроші залишаються в країні. Тому тут немає такого, що виробники продають тільки самі чи тільки через Alta Kraina. Навпаки, я за те, щоб у кожного українського виробника був свій експортний відділ. Просто ми в Alta Kraina робимо це краще. Адже продаж, маркетинг, гарантування виконання умов, перевірка якості за стандартами клієнта та багато іншого — це наші головні компетенції.

До яких країн експортуєте, які країни найбільше мають попит на органічну продукцію?

Алла Пономаренко: Німеччина, Франція та Італія мають найбільший запит на українську органічну продукцію. Це країни з розвиненою економікою, і вони можуть дозволити собі дорожчі продукти.

Чому варто стати органічним? Як агровиробникам експортувати органічну продукцію, чи є відмінності?

Алла Пономаренко: Я не можу сказати, що експорт органіки суттєво відрізняється від звичної агропродукції.

Що потрібно робити, коли переходиш на органічне виробництво?

  1. Візьміть участь у тематичних заходах, виставках, конференціях, самітах. Для того, щоб відчути, що це за люди, про що вони говорять, яка їхня специфіка і чим вони живуть. Потрібно влитися в цей сегмент. Та ж міжнародна виставка органічних продуктів BIOFACH — це найкраща можливість приїхати, навіть як гість, і відчути, що таке органіка та який це ринок.
  2. Пройти сертифікацію. Це процес не швидкий, рік-два — залежно від того, що ви робите. До цього потрібно готуватись заздалегідь.

Що потрібно враховувати? 

Алла Пономаренко: Раніше органічний ринок був трендом, який зростав, швидко набирав обертів, і різниця в ціні між органічними продуктами та конвенційними була значною. Це була практично гарантія — щойно ви перейдете в органіку, ви можете заробити швидко гроші. Зараз такого немає.

Після початку війни та рецесії ринок знизився приблизно на 30%. Він вже не є настільки драйвовим для фуд-індустрії. Та все ж таки почали з’являтися ознаки відновлення попиту на органіку. Оптимістично можна говорити, що цього сезону біосегмент має відвоювати половину втрачених позицій європейських споживачів.

 

Єдине, що потрібно розуміти виробнику, — що це не буде золота жила, як це було 10 років тому, коли органікою мало хто займався. На сьогодні в Україні вже досить багато органіки, ринок переходить у стабільну прогнозовану фазу.

Що потрібно зробити органічним виробникам, щоб підвищити свою конкурентоспроможність на міжнародному ринку?

Алла Пономаренко: Сьогодні органіки європейської вже не вистачає. Якщо у вас є сертифікат якості «Органік Європа», то ринок там насичений, і вже самі європейці кажуть, що хочуть експортувати далі до інших країн.

Є великий попит на органіку NOP (американський сертифікат) чи канадську сертифікацію. На жаль, мало виробників нашого сегмента ягідництва має такі сертифікати. На всю країну практично 1-2 виробники мають американську сертифікацію, і це біда. Адже попит є, а виробники ще не адаптувалися до нового ринку.

Варто розуміти, що органіка — це не панацея, цей сертифікат потрібний, але його недостатньо для виходу на міжнародні ринки. Зараз замовники звертають величезну увагу на систему безпеки виробництва, і всі ці системи безпеки харчових продуктів — FSSC, BRC, IFS — стають вкрай необхідними для впровадження українськими виробниками, які налаштовані на експорт. Для прикладу, багато великих замовників у нас часто запитують про IFS сертифікацію, а її практично ні в кого немає. Сертифікують за цими системами безпеки іноземні сертифікаційні органи, в Україні Бюро Верітас проводить сертифікацію BRCGS.

Британський консорціум роздрібної торгівлі, Brand Reputation through Compliance (BRC), є провідною міжнародно визнаною торговою організацією, яка розробила та затвердила набір стандартних вимог BRCGS у межах міжнародної програми сертифікації безпеки та якості продукції.
Стандарт BRCGS визнаний виробниками харчових продуктів у всьому світі. Сертифікація за цим стандартом підтверджує відповідність виробника харчових продуктів наступним системам якості: НАССР (аналіз небезпеки та критичний контроль), належна виробнича практика, належна гігієнічна практика, належна лабораторна практика. Це також допомагає роздрібним продавцям продуктів харчування, виробникам і власникам брендів виконувати юридичні зобов’язання.

Чи можна уникнути процедури додаткової сертифікації?

Алла Пономаренко: Звісно, виробник може не ускладнювати своє життя і працювати далі, але від цього страждатиме його бізнес. Сьогодні світ рухається швидко, й просто необхідно відкривати для українського виробника інші ринки, відкривати доступ до потужних клієнтів. Тому сертифікація є дуже важливою для органічного виробника.

Якість — головне!

Як війна вплинула на експорт органічної продукції? Які прогнози?

Алла Пономаренко: У мене дуже оптимістичні прогнози на експорт 2023 року. Ягода минулого року була дуже дорогою, але, незважаючи на це, 2022-й став непоганим роком для наших виробників. Ціна вплинула на те, що доволі часто замовники брали дешевшу неорганічну продукцію. І навіть попри початок війни, порушену логістику ми впорались.

Закриття кордонів для нашої продукції сусідніми країнами теж створило певні перешкоди, але зараз ми працюємо в цих реаліях і знаємо, як перебудувати процес та уникнути перешкод. Українці завжди знаходять вихід зі складних ситуацій.

Минулого року дещо впав попит основних країн, які закуповують українську органічну продукцію, — Німеччини, Франції. Але нинішній рік на 10-15% збільшиться в експортному потенціалі.


Олена Корогод, президент бізнес-обʼєднання ГС «Органічна Україна», спеціально для AgroPortal.ua

 


Джерело http://agroportal.ua

Відповісти

Ваш email не публікується

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra