Прогнози справдились не всі. Попри значні труднощі, аграрії продовжують сіяти кукурудзу
Очікування щодо суттєвого зменшення посівів кукурудзи у 2023 році та значного зростання площ під соняшником виправдались, але без великого відриву, якщо порівнювати з минулим роком.
Через пізній збір урожаю восени минулого року в комбінації з енергетичним терором росії, проблемами з експортом, зростаючими витратами та перспективою подальшого вирощування кукурудзи — фактично можна спостерігати скорочення посівних площ порівняно з попереднім роком, але не настільки критичне.
Згідно з даними Міністерства аграрної політики та продовольства України, кукурудзою поточного року засіяно 4 043,5 тис. га проти 4 639,4 тис. га минулого року. Тоді як посіви соняшнику в 2023 році виросли на 11% проти 2022 року — за підсумками, засіяно 5 307,5 тис. га.
Підтвердженням того є досвід ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» (Волинська та Рівненська області), де за основу прийнята п’ятипільна сівозміна, в якій два поля кукурудзи, одне поле сої, одне — озимої пшениці та ячменю та ярої пшениці. Одне поле ріпаку або цукрового буряку.
«Глобально сівозміну ні минулого року, ні цього сезону не змінювали, хіба що збільшили посіви цукрового буряку. Також наступної весни будемо спостерігати за тенденціями на ринку сої та кукурудзи», — розповів керівник департаменту аграрного виробництва ТзОВ «Волинь-Зерно-Продукт» Ярослав Мазуренко.
Керівник агродепартаменту LNZ додає, що в регіонах з недостатнім рівнем вологозабезпечення аграрії віддають перевагу соняшнику. Крім того, в регіонах, де немає проблем з вологою, спостерігається збільшення площ посіву сої. Проте варто зазначити, що ця тенденція здебільшого характерна для західного регіону, де соя вже мала своє місце в сівозміні. Тому загальне збільшення площі посіву сої по всій Україні буде некоректним твердженням
Чи сіяти кукурудзу — думали до останнього
У «РОСТОК-ХОЛДИНГ» зазначають, що посіяли все, що було заплановано в межах тих земель, які могли засіяти (землі компанії знаходяться у Чернігівській області). Загалом засіяли понад 10 тис. га площ (станом на 2022 рік земельний банк в обробітку становив 15 700 га).
У структурі посіву цьогоріч основна ставка на кукурудзу — відвели понад 5 200 га посівних площ. Також наростили обсяги озимої пшениці — 1 766 га. Для соняшнику виділили 1 727 га площ та 600 га — під інші культури.
У компанії зазначають, що за рахунок падіння цін на газ і добрива, а також падіння цін на логістику є надія, що кукурудза принесе дохід.
Експорт у «РОСТОК-ХОЛДИНГ» поки не планують, тому що на даний час ситуація незрозуміла. Зерновий коридор працює з кожним днем все гірше, хоча на нього у компанії дуже розраховують.
«Покупці не хочуть укладати контракти за форвардними постачаннями через нерозуміння, як вони самі це все будуть вивозити. Весь аграрний сектор уже понад півтора року живе у стані невизначеності. Невідомо, що буде завтра, як буде від цього змінюватися ситуація з контрактами, та коли ми зможемо поїхати зі своїм зерном. На даний момент ми розглядаємо для себе лише два варіанти — це зерновий коридор або європейський кордон», — говорить Дмитро Купавцев.
На півдні аграрії борються з наслідками війни, а тоді вже посівна
Ще до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ТОВ «СП «ПАЕК» могло похвалитися своїм досконалим плануванням та чіткістю виконання, а подекуди і перевиконанням планів. Сьогодні ж компанії доводиться працювати в екстреному режимі.
На запитання, якими були плани компанії восени 2022 року, відповідають: «Підтримували армію і волонтерський фронт і молились за перемогу і скорішу деокупацію Миколаївщини та всієї країни. Тоді наша праця складалась зі щоденної боротьби за визволення наших територій. Такий був план».
29 тис. га земельного фонду компанії було окуповано. Лише в листопаді 2022 року відбулось звільнення. На свої поля потрапили не відразу. А коли приїхали, то не знали, чи справляться з новим викликом — мінною небезпекою. Про посіви тоді не йшлося. Наступним планом стало розмінування.
Терміни для посіву озимини пройшли, тож було прийняте рішення піти в нішеві культури та змінити традиційну для компанії структуру посіву. Сіяли ярі: гірчицю, просо, ячмінь, коріандр, льон. Також було посіяно соняшник та кукурудзу — там, де було оброблено землю та дозволяв ґрунт.
Кукурудзу ТОВ «СП «ПАЕК» посіяли на зрошуваних полях в деокупованих районах. Після звільнення територій інженери компанії взялись за відновлення системи зрошування. Для розуміння — під зрошенням було близько 1000 га землі. На сьогоднішній день всі старання і плани під великим питанням. Катастрофа, яка сталася на Каховській ГЕС, виявилась не менш страшною та нищівною, аніж міни та тривала окупація.
Сьогодні компанія налагоджує експорт через Ренійський морський торговельний порт і через Ізмаїльський морський торговельний порт. Поки немає розуміння, чи буде «велика вода», чекають на продовження контрактів, ведуть переговори, спостерігають за ситуацією в країні та на ринку.
Також у ТОВ «СП» ПАЕК» є домовленості щодо експорту того ж коріандру до країн Європи і Азії. Попередньо узгоджені обсяги дозволяють не тільки експортувати власну продукцію, але й закуповувати вирощений коріандр у інших сільгоспвиробників для подальшого експорту та реалізації. Було прийняте рішення доставляти фасовану продукцію автомобільним транспортом.
Один з елеваторів, який відбудовують після завданих руйнувань під час окупації, вцілів. Він територіально знаходиться на висоті, вода не дійшла, тому продовжується робота з приймання врожаю 2023 року.
Наталія Помянська, Людмила Лебідь, AgroPortal.ua