Рахіт птиці – привід дослідити корми на наявність фумонізинів – AgroTimes
Фумонізину доволі довго не приділялося належної уваги, цей мікотоксин менш досліджений. Імовірно, тому, що він відноситься до 4-ї категорії токсичності – на відміну від Т2-токсину чи афлатоксину з 1-ї категорії токсичності.
На цьому наголосила Оксана Брезвин, професорка Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів і кормових добавок, на Міжнародному практичному форумі «Poultry Farming. Бройлер/Несучка».
Учені інституту вивчали токсикодинаміку фумонізинів на лабораторних тваринах, які найстійкіші до дії мікотоксинів. Насамперед вони визначили LD50 , тобто дозу токсинів, що призводить до летальних наслідків. Для фумонізинівза внутрішньошлункового введення за методом Б.М. Штабського для білих щурів LD50 дорівнює 932,72 мг/кг, зазначила Оксана Брезвин. Відповідно до узгодженої на глобальному рівні системи класифікації та маркування хімічної продукції це – 4-та категорія токсичності – помірно токсичні речовини.
Клінічна картина фумонізинотоксикозу на лабораторних тваринах мала такий вигляд:
– кірочки та гіперемія видимих слизових оболонок – цей токсин дермонекротичної дії, досить високої – 1/10 від LD50;
– набряки та запальні процеси в суглобах;
– абсцеси.
Розтин щурів продемонстрував патоморфологічні зміни, як-от крововиливи у грудних м’язах, крововиливи і кровонаповнення судин грудних м’язів, кровонаповнення та синюшністю судин брижі, геморагічне запалення тонкого кишечника, роги матки, крововиливи та кровонаповнення судин, кровонаповнення сім’яників, множинні крапкові крововиливи у печінці, нирки гіперемійовані, стерта межа між корковим і мозковим шарами.
Основне дослідження, яке українські вчені провели спільно з Університетом природничих наук у Любліні (Польща), показало, що у тварин, які протягом двох місяців отримували фумонізин, зменшується структура кісткової тканини, кістки мають підвищений ризик перелому, вони розм’якшуються, розповіла Оксана Брезвин.
Знижена механічна витривалість призводить до змін у просторовому розподілі маси та геометрії кісток. Уміст мікро- й макроелементів у кістках знижується, зокрема порушується співвідношення кальцію і фосфору.
«На нашу думку, різниця в розмірі кристалітів гідроксиапатиту може бути ефектом іонного включення в кристалічну фазу кістки», – зауважила вона.
На тлі фумонізину мінеральний вміст стегнової кістки і відсоток золи нижчі.
Фумонізини руйнують вітамін D3. Кістки стають гумоподібними, менш жорсткими, схильними до пластичних деформацій.
«Птаховиробники, які мають проблеми з рахітом птиці, насамперед мають дослідити корми щодо наявності фумонізинів», – акцентувалаОксана Брезвин.