Суниці з Прикарпаття. Як змінюється ягідний ринок — AgroPortal.ua
Фермерське господарство «Беррі Прикарпаття» в селі Чукалівка Івано-Франківської області почалося з мрії Богдана Лутчина створити підприємство європейського зразка. Але перший млинець вийшов грудкою: дощі й приморозки не дали зібрати гарний урожай суниці садової у відкритому ґрунті. Тоді Богдан вирішив перейти на вирощування ягід у тунелях іспанського типу.
Нині у ФГ «Беррі Прикарпаття» мають під накриттям майже гектар площі, на якій вирощують сорти нейтрального дня, що віддають урожай хвилями протягом усього вегетаційного сезону. Про особливості роботи за такими технологіями та очікування від нового сезону AgroPortal.ua розповів керівник господарства Богдан Лутчин.
Богдане, як перезимували рослини і в якому стані увійшли в сезон плодоношення?
Богдан Лутчин: Зима була теплою, тож ми навіть хвилювалися, щоб рослини отримали достатню кількість холодних днів, адже це потрібно для нормального фізіологічного розвитку, щоб вони пережили період глибокого спокою. Але найскладнішою традиційно виявилася весна. У березні в нашій місцевості були дуже сильні вітри. У знайомих фермерів у Чернівецькій області на теплицях навіть зірвало плівку. Далі — пішли снігопади, причому в різних варіаціях: просто сніг, сніг із дощем, сніг зі шквальним вітром. І це в той час, коли всі вже чекали весни і початку сезону.
Зимові вітри шкоди нам не наробили, адже на зиму ми згортаємо плівку з теплиць і фіксуємо її на коньку, аби уникнути неприємностей. На досвіді закордонних колег і вже на власному пересвідчилися, що ліпше витратити два дні на згортання плівки, аніж марно експлуатувати її в зимовий сезон, адже вітри й обмерзання не йдуть плівці на користь.
Знаю, що ягідникам у багатьох регіонах України плани на врожай зіпсували цьогорічні приморозки у квітні-травні, які були як ніколи частими й інтенсивними. Нам вони не страшні, адже ми в цей період уже розгорнули плівку на тунелях. За рахунок площі та великого об’єму теплиці ґрунт всередині добре прогрівається, і рослини нормально переносять зниження температури ззовні навіть до -5 С°.
Як погодні обставини вплинули на початок плодоношення?
Богдан Лутчин: У підсумку, при тому, що весну цього року можна впевнено назвати пізньою, у нас збирання врожаю стартувало на кілька днів раніше, ніж минулого року. Перший збір ми провели 9 травня, обсяги були невеликими, але ціна — доволі цікавою. Гуртова ціна на наші перші суниці трималася на рівні 150-160 грн/кг.
Щойно в Україну прийшло істотне потепління, 18-19 травня ціна різко зменшилася на 40 грн і далі продовжує знижуватися. Але невдовзі вона стабілізується.
Покупців вистачає?
Богдан Лутчин: Так, минулого року попит на наші ягоди взагалі перевищував пропозицію. Покупці традиційно готові платити нам на 10-15 грн дорожче за середню ринкову ціну, адже вони знають про відмінний смак і якість наших ягід. Ми вирощуємо сучасні ремонтантні сорти Мурано, Мальга і Аня. Ягоди надзвичайно ароматні. Коли ми збираємо їх вранці й відвозимо в магазини, то навіть останні пінетки з партії мають неймовірний привабливий суничний запах, особливо сорт Аня.
Чи доводиться вам конкурувати з імпортною суницею, зокрема польською та румунською?
Богдан Лутчин: Наскільки мені відомо, із цих країн суницю нам не везуть. У несезон, ще до початку плодоношення суниці на Закарпатті в плівкових тунелях, на гуртовий ринок «Шувар» привозять ягоди з Греції та Італії. Ми виходимо на ринок зі своєю продукцією пізніше, тож з ними майже не перетинаємося.
Як позначилося на збільшенні собівартості ягід подорожчання добрив?
Богдан Лутчин: Добрива, які ми купуємо, подорожчали приблизно на 70%. Ми маємо перевагу в тому, що підживлюємо рослини за рецептами, які дають італійці — постачальники саджанців. Для цього придбали комп’ютеризовану систему, яка контролює чітке дозування і змішування добрив на фертигаційному вузлі. Відтак у нас немає перевитрат поживних речовин, а рослини отримують стільки добрив, скільки їм необхідно. Усім фермерам, які мають площу ягідника від одного гектара, я б радив такі системи. Вони потребують інвестицій, але ж допомагають заощаджувати і забезпечують якість продукції.
Чи плануєте розширення? Наскільки актуальне це питання в умовах війни? До війни ви проводили на території господарства ягідні фестивалі з конкурсами, концертами. Нині вони не на часі?
Богдан Лутчин: Так, для фестивалів зараз не час. Однак соціальні проєкти для дітей все одно потрібні. Діти — найвибагливіші експерти та дегустатори наших ягід, вони дуже вразливі. Цього року ми плануємо запрошувати на екскурсії в наше господарство і учнів місцевої школи, і дітей-переселенців. Хочемо, щоб вони бачили, як можна господарювати, і мали хороші враження про Івано-Франківщину. Можливо, організуємо окремий захід у форматі «ягідного забігу».
Є в нас окремий напрям — волонтерська діяльність. Минулого року наші працівниці на волонтерських засадах висадили у відкритий ґрунт 5000 саджанців суниць. Ми назвали цей проєкт «Поле Перемоги». Цього року будемо збирати з нього врожай і віддавати для продажу на ринок. Продавець за продаж цих ягід грошей з нас не братиме, адже в нього воюють двоє синів. Усі виручені кошти будемо спрямовувати на донати для ЗСУ та перевірених волонтерів.
Коли закінчиться війна, будемо передавати кошти з продажу суниці на реабілітацію для військових. Тож добра справа точно не пропаде!
Юлія Коротич, AgroPortal.ua