Агродрони в Україні. Ріст ринку та універсальність у використанні
До повномасштабного вторгнення спостерігався колосальний приріст дронів-обприскувачів на ринку послуг України в сільськогосподарській галузі — як імпортного, так і вітчизняного виробництва. Світова тенденція також показує активний розвиток у технологічному плані.
На ринок заходять великі інвесткомпанії з розробками нового покоління агродронів. Лідерами стали DJI і XAG, але є ще багато інших брендів.
Фермерським господарствам незалежно від кількості посівних площ це вигідно. А іноді єдиним варіантом обробити сільгоспкультури є агродрон, оскільки виникають нестандартні умови, за яких класичні колісні обприскувачі не мають змоги виконати цей вид робіт.
Серед переваг використання дронів-обприскувачів Дмитро Запорожський називає погодно-кліматичні умови: рання весна, дощове літо — тоді здебільшого обприскують озимі та ранні ярі культури. Також у певну фазу розвитку через велику висоту сільгоспкультури — кукурудзи чи соняшнику — немає можливості зайти в поле самохідним обприскувачем, не пошкодивши насадження.
Обробка полів агродронами для досвідчених операторів не складає великих труднощів, але щодо агрохімічних процесів виникає безліч запитань.
Якщо ж господарство планує придбати дрон-обприскувач, у штаті необхідно мати не тільки оператора з технічною освітою, оскільки кваліфікованих сервісних служб мало, а й агротехнолога, якого не варто плутати з рядовим агрономом. Адже внесення препаратів ультрамалими об’ємами (УМО) має властиві їм хіміко-фізичні параметричні відмінності, не враховуючи десикацію, яку можна виконати фактично будь-яким обладнанням. І тут уже рішення виключно за власником — чи готовий він витрачати додаткові кошти з огляду на ці фактори.
Дронів для обприскування дуже багато. Вони відрізняються як виробниками, так і великою модельною лінійкою, мають різні технологічні завдання. І, відповідно, всі вони відрізняються за технічними характеристиками.
Якщо говорити про препарати для внесення з БПЛА ультрамалими об’ємами, то обов’язково необхідно дотримуватися певних вимог:
- зважати на те, які агрохімікати вносяться — контактні, трансламінарні, системні, що поділяються на групи (ЗЗР) — гербіциди, фунгіциди, інсектициди, десиканти, мікроелементи. І не менш важливі їхні хіміко-фізичні властивості (діюча речовина, препаративні форми СП, Г, ВР, ВК, КЕ, ВРГ, ВДГ, КС, СК, рН);
- обов’язково слід перевіряти якість води, кількість вмісту сольових сполук, і це не просто рН.
Лише після дотримання зазначених вимог можна якісно обробляти будь-які сільгоспкультури необхідними препаратами.
Дмитро Запорожський зазначає, що у своїй практиці вносить з БПЛА (УМО) близько 18 препаратів компанії DEFENDA. Нарікань щодо їхньої роботи та кінцевого результату не було.
Правове поле для польоту
Керівник напряму дронів у DEFENDA не приховує, що в обробці полів агродронами є як свої плюси, так і мінуси порівняно з традиційними обприскувачами. Це непросте і об’ємне питання.
У зв’язку зі сформованою ситуацією в Україні на сьогодні є обмеження для даного виду послуг із застосуванням БПЛА. На раніше окупованих територіях багато замінованих ділянок, частина областей перебувають у прифронтових буферних зонах. Також закрито повітряний простір, що обумовлює необхідність узгоджувати польотні завдання з ОВА, територіальними органами, брати спецдозвіл. Але і він не дає гарантії на безпечне використання БПЛА, адже завжди можна втратити як локальний (частотно-лінійний), так і глобальний (GPS) зв’язок — воєнний час, безпека повітряного простору. На практиці були такі випадки.
Співзасновник і керуючий партнер ГК DroneUA Валерій Яковенко підтверджує той факт, що з початком великої війни стало важче працювати агродронами. До повномасштабного вторгнення українське законодавство було одним із найбільш лояльних у світі щодо використання повітряного простору для надання послуг дронами-обприскувачами та іншою робототехнікою у сільському господарстві. Тепер всі норми стали набагато жорсткішими зі зрозумілих причин. Весь ринок це усвідомлює.
Минулого року Міністерство аграрної політики та продовольства України внесло зміни до процедури комунікації з військовими адміністраціями щодо бронювання працівників та отримання дозволів, і внесення ЗЗР дронами-обприскувачами стало можливим.
Цього року команда DroneUA працює над поновленням цього процесу, адаптацією та масштабуванням найефективніших практик стосовно резервування повітряного простору для роботи дронів-обприскувачів.
Згідно даних DroneUA, за підсумками 2022 року ринок сільськогосподарської робототехніки було збільшено на 20%. Якщо прогнозувати закінчення війни цього року, то можна сказати, що за умов мирного часу ринок буде збільшено у 5 разів. У протилежному випадку зростання очікується ще на 20%.
Наразі ми проводимо відкриту комунікацію з профільними асоціаціями, такими як УКАБ, СУП, спеціалізованими компаніями на кшталт DroneUA. Наша спільна ініціатива необхідна для консолідованого звернення до міністерств, відновлення комунікації та входження в новий сезон з максимальними можливостями для дронів-обприскувачів.
З власного досвіду
Придбання агродрона XAG V40 розділило життя аграрія з Уманщини на «до» та «після». В історії господарства поява такої машини спричинила революційні зміни в плані ефективності та логістики, які можна порівняти лише з переходом з радянської агротехніки на обладнання сучасних світових брендів.
Керівник КСП «Родниківка» Сергій Войченко до моменту придбання новітнього дрона-обприскувача був яскравим прибічником традиційного підходу до обприскування. Але економіка в 2022 році змусила шукати ефективні рішення, які б вимагали менше ресурсів. На агродрони він звернув увагу не одразу. Новинку 2022 року — XAG V40 — вирішив спробувати після тривалих сумнівів та ретельного вивчення агрегата, який здатен як вносити рідкі ЗЗР, так і розкидати насіння та мікродобрива.
Це дійсно лайфхак для аграрія — купівля дрона-обприскувача зробила справжню революцію у нашому господарстві! XAG V40 брав після консультацій з фахівцем «Тайтен Машинері Україна». У такий скрутний час вирішив спробувати щось нове та незвичне, адже різниця в ціні агродрона і самохідного обприскувача — колосальна.
У господарстві відразу з’явилися добровольці — молоді хлопці, які захотіли вчитися і працювати операторами двороторного агрегата. Такого запалу, зацікавленості та ініціативи від молодого покоління керівник господарства не бачив давно. Вони за кілька днів пройшли навчання й одразу почали працювати.
Тепер внесення мікродобрив чи ЗЗР для КСП «Родниківка» — це виїзд на мікроавтобусі з мінімальними витратами часу на заправку та логістику. Щоб підготувати дрон до роботи, потрібно значно менше часу та ресурсів.
З допомогою єдиного дрона аграрій обробляє фруктовий сад і поле з ріпаком. Однією з багатьох переваг є те, що дрон не «витоптує» землю й не ламає рослини. Він може працювати в режимі «скальпеля», коли потрібно відпрацювати чітко на певних ділянках поля, де виникла якась проблема.
Практика показала, що продуктивність дрона складає 15-18 га на годину. Регульований від 60 до 400 мкм розмір краплі та швидка зарядка, що складає 13 хвилин, бак на 16 л для ЗЗР або на 25 л для розкидання насіння чи мікродобрив допомагають вирішити більшість завдань господарства. Особливістю цього агрегата є й те, що один оператор може включати в роботу до 5 дронів одночасно з єдиного пристрою.
Наталія Помянська, AgroPortal.ua