З дідів-прадідів гуцули використовували банош у лікарських та косметичних цілях – SEEDS
Банош або бануш – гуцульська страва із кукурудзяного борошна і сметани, заправлена шкварками, бринзою або грибами. Готують страву у казані на триденній сметані, а помішують її лише дерев’яною ложкою, пише SEEDS.
Слово «бануш», «банош», «балмуш» походить від румунського balmuș, що, в свою чергу, запозичене з турецького bulamaç і означає «борошняна каша для дітей».
Не варто плутати гуцульський банош з козацькою мамалигою. Попри те, що основою обох страв є кукурудзяне борошно, банош готується на сметані та заправляється бринзою, а мамалигу варять на воді до загустіння і ріжуть як пиріг.
«Банош, як і бринзу, готують виключно чоловіки. Гуцули кажуть: смачну страву може приготувати тільки закоханий.
З дідів-прадідів гуцули використовували банош у лікарських і косметичних цілях – споживали після пологів, при бронхіті і запаленні легень, а маслом з цієї страви змащували новонароджених та навіть робили маски для волосся і шкіри», – йдеться в повідомленні на сторінці «Туристичного бренду Закарпаття».
Пастухи, коли йшли на полонину, просочували маслом з баноша свій одяг, аби він не промокав, зазначають у повідомленні.
До повномасштабного вторгнення на Закарпатті, у селі Костилівка, щороку проводився фестиваль «Берлибаський банош».