Поставки зерна з України до Китаю можуть перевершити довоєнні обсяги — AgroPortal.ua
Україна у межах дії «зернової угоди» в березні 2023 року відправила до Китаю рекордну кількість суден — 25, на борту яких було 1,2 млн т продовольства.
Для порівняння: з початку 2023 року морем відправили 9,6 млн т вантажів, з яких 3,1 млн т — у Піднебесну, пише «Економічна правда» з посиланням на дані проєкту Weekly Charts.
Зазначається, що за час дії «зернової угоди» Китай перетворився на основного покупця українського збіжжя, прийнявши майже третину від загальних 26 млн т вантажів, що транспортуються морським коридором. Більшість цих вантажів — зерно та кукурудза.
«Нинішні обсяги постачання зерна чи не найвищі в історії українсько-китайської аграрної торгівлі і, ймовірно, перевершать рекордний для двох країн 2021 рік. Тоді Китай купив на світових ринках 28 млн т кукурудзи, близько 7 млн т з яких надійшло з України», — пише видання.
З жовтня 2022 року по лютий 2023 року імпорт кукурудзи в Китай становив 9,2 млн т, з яких майже 4 млн т — українського походження. За цим показником Україна вперше обігнала США, які раніше утримували перше місце, але втратили його, зменшивши постачання.
Українське зерно, яке йде в Піднебесну, через воєнні ризики торгується зі значним дисконтом. Травневі ф’ючерси на кукурудзу на Чиказькій біржі торгуються по 249 $/т, а закупівельні ціни в Україні в березні становили 198-202 $/т з доставкою в порти Чорного моря.
Попри надзвичайно низькі ціни на українське продовольство і те, що основним бенефіціаром «зернової угоди» став Китай, варіантів для маневру в України небагато.
«По-перше, коридор залишається ключовим для експорту продовольства, на нього припадає близько 60% продажів українських товарів за кордон. До 1 млн т вантажів на місяць ідуть через порти Усть-Дунайська, решта доставляються залізничним та автомобільним транспортом. По-друге, росіяни постійно саботують роботу зернового коридору», — пише видання.
Проте аналіз показує, що ці затримки суттєво не вплинули на обсяг експорту. Він був стабільним і навіть дещо зростав з листопада 2022 року, коли росію тимчасово вилучали з тристоронньої угоди. Одне з пояснень — поступове зростання з жовтня середньої місткості суден. За цей час середня вантажність одного судна підвищилася з 60 тис. т до 80 тис. т, частково нівелювавши російський саботаж. Ключову роль у збільшенні середньої вантажності відіграють постачання до Китаю.