Вина з ароматом Закарпаття. Вина від Василя Анталовського перемагають на конкурсах та фестивалях і мають попит у поціновувачів натурального – Techdrinks.info

Захищені горами від північного вітру та відкриті теплому сонячному промінню, закарпатські схили – ідеальна місцевість для вирощування винограду. А де виноград, там і добрі традиції виноробства. У цьому краю вони збереглися й попри заборони радянського «сухого» закону, і всупереч труднощам «шалених» дев’яностих. Вочевидь, нинішні надскладні часи закарпатське виноробство також витримає. Бо впродовж останніх доковідних та довоєнних років його розвиток набув потужного темпу. Це засвідчує і кількість, і якість. Адже в цьому благодатному регіоні зараз працює чимало виноробів. Вони пропонують і популярні вина з відомих сортів винограду власного виробництва, і унікальні напої, виготовлені з ексклюзивних сортів винограду, які можна побачити лише на Закарпатті. А головне – віддають справі усі свої сили та душу.

Саме так ставиться до виноробства Василь АНТАЛОВСЬКИЙ з села Бобовище – один із найшанованіших виноробів Закарпаття, який за багато років праці може пишатися надпотужним «досьє». Від 1998-го щороку він бере участь у фестивалі «Червено вино» у Мукачево. Презентує свою продукцію й на інших фестах в Україні та за кордоном і практично завжди здобуває призові місця. Про перспективи закарпатського виноробства та особливості виготовлення «чесного», без жодних домішок, вина Василь Анталовський розповів головній редакторці нашого видання Катерині КОНЄВІЙ, яка побувала у нього в гостях.

ІДЕАЛЬНА МІСЦЕВІСТЬ ДЛЯ ВИНОГРАДУ

Цьогоріч «зіркою» виноробні Василя Анталовського стало «Мерло» 2019 року, яке вибороло «Велику золоту медаль» фестивалю «Червене вино 2022». Титуловане вино швидко розійшлося: вочевидь, визнання далося взнаки. Загалом же на виноградниках, які вирощують у господарстві, сезон 2022 був непоганим: вродили усі сорти винограду. З гектара збирали по 7–8 тонн урожаю, що є дуже хорошим показником.

– Рік був теплим, тож виноград вдало дозрівав і шкідники та хвороби його не доймали, але ми все одно проводили профілактичні обробки фунгіцидами. Щоправда, обробляти виноград непросто, бо росте він у такому місці, що доводиться все робити вручну, – розповідає винороб. – Та й загалом працювати з виноградом і вином нелегко: лягаю о 23-й, встаю о 5-й, і цілий день працюю. Допомагають рідні – жінка, дочка, зять та онуки. Відпочиваємо лише в неділю та у свята – у ці дні вранці родиною йдемо до церкви. І хоч раніше думав, що піду на пенсію та відпочиватиму, проте з моїм нинішнім заняттям працювати треба увесь час упродовж року.

У галузі виноробства Василь Анталовський, агроном за спеціальністю, почав працювати в 38. Нині йому 65, і виноградарство та виноробство для нього – і захоплення, і найголовніше заняття. Розповідає, що цікавість до виготовлення вина перейняв від батька, який працював у садово-виноградарській бригаді. Непросте радянське дитинство закарпатських дітлахів минало поруч із батьками: змалку вони спостерігали за роботою старших, а згодом, у підлітковому віці, навіть мали змогу працювати й заробляти. Тому з наймолодших років Василь знав про виноград чимало. А в його зрілому віці це стало одним із факторів, що спонукали поринути у виноробство й досягти успіху в цій справі.

У регіоні поблизу Мукачева вирощують сорти винограду, характерні для цієї місцевості. Клімат для цієї культури там дуже сприятливий: у рік налічується по 31003200 сонячних годин. Ґрунт у цій місцині глинистий та кам’янистий. Для більшості культур він не надто підходить. Натомість виноград «почувається» тут комфортно. Зараз Василь Анталовський вирощує виноград районованих сортів Каберне, Мерло, Совіньйон, Леанка тощо.

– Сорок соток винограду висадили у 1991 році. Спочатку садили столові сорти, гібриди. Деякі сорти завезли і з інституту імені Таїрова. Був намір просто вирощувати виноград. Однак згодом з’ясувалося, що особливої ціни на нього немає. Тому вирішили сконцентруватися на виноробстві. Зараз маємо і європейські сорти, і гібридні – до 4000 кущів винограду на схилі. Хоч я мріяв мати більше виноградників, проте поки що обдумуємо це питання, бо на це треба чималі кошти. Але мікроклімат у нас справді особливий: наша місцевість внизу, захищена від вітру та холоду. Тому черешні іноді достигають вже в десятих числах травня, – розповідає винороб.

У ТРЕНДІ – СУХЕ, АЛЕ НА ДЕСЕРТНЕ ТЕЖ Є ПОПИТ

Найпершим вином, яке презентувала виноробня Василя Анталовського, стало сухе «Отелло», яке там виготовляють і досі. Але гордістю виноробні є багато вин – передусім ті, що здобули нагороди на фестивалях та конкурсах.

– Фестивалі – це своєрідний стимул, і всі нагороди для мене були дуже важливими, бо вони – результат праці впродовж цілого сезону. Щороку брав участь із нашими винами у мукачівському фестивалі «Червене вино», здобував нагороди. Свого часу, років чотири поспіль, у нашому селі восени відбувався етнофестиваль, де свою продукцію презентували місцеві винороби. Приїжджали туристи, багато людей збиралося, тож була змога познайомити їх із нашими винами. Але розпочалася пандемія, і захід припинили проводити. А нині, через війну, мабуть, не буде й мукачівського фестивалю, – зауважує Василь Анталовський.

На фестивалях та конкурсах винороб презентував не лише сухі, а й напівсолодкі та десертні вина. Виставляли їх у «фестивальних» бочках, які не лише привабливі зовні, а й зберігають стабільну температуру напою. З часом, з огляду на попит, визначилися з асортиментом, тож у «фестивальному» переліку залишилися переважно сухі вина. Адже культура споживання вина у поціновувачів напою змінюється, каже винороб.

– Раніше популярнішими були десертні вина, зараз покупцям більше до смаку сухі. Хоч на Закарпатті споконвіку робили й пили саме сухі вина. Це вже коли почали працювати підприємства, стали випускати більше десертних. Ми зараз також робимо десертні, оскільки на них є попит. Але й традиційні вина, які виготовляємо давно, залишаються популярними. Досі продаємо «Отелло», є попит і на «Ізабеллу», аромат якої у людей, вочевидь, викликає ностальгію, хоч і новинок туристи також хочуть. Тож ми створювали й нові, авторські вина, які швидко знаходили поціновувачів. Скажімо, як тільки розробили та презентували наше авторське «Сонячне сяйво», одразу ж здобули приз. Пишаємося й іншими авторськими винами: виготовлений за особливим рецептом «Чорний принц», «Біла принцеса» з ароматом сушеної груші, «Букет Мартина» – купажне напівсолодке вино, – розповідає фахівець про свою продукцію.

БЕЗ ДОМІШОК І ЗА ТРАДИЦІЙНОЮ ТЕХНОЛОГІЄЮ

Нині на винарні на покупців чекає молоде вино. Проте пандемія, а згодом і війна далися взнаки: активність галузі суттєво знизилася, зменшився й попит на продукцію. Тому виноробня зараз є доволі недешевим задоволенням. У Василя Анталовського є механічні преси, дробарка, насос. Однак вкладати у справу потрібно багато, оскільки сучасне обладнання дороге, а оновлювати його парк треба, аби не втратити якість вина.

Нині на винарні на покупців чекає молоде вино. Проте пандемія, а згодом і війна далися взнаки: активність галузі суттєво знизилася, зменшився й попит на продукцію. Тому виноробня зараз є доволі недешевим задоволенням. У Василя Анталовського є механічні преси, дробарка, насос. Однак вкладати у справу потрібно багато, оскільки сучасне обладнання дороге, а оновлювати його парк треба, аби не втратити якість вина.

– Багато чого залежить від винограду. Ось торік виноград сорту Каберне мав 26 % цукристості, то вино вийшло дуже смачне. Звісно, робити вино на диких дріжджах дещо ризиковано, бо бродить воно довше. Але це моя специфіка. Не можу працювати за шаблоном – хочеться самобутності. І постійні покупці цінують саме натуральність. Вони – ще й мої постійні критики. Оцінюють, радять, що варто виставляти на конкурси, а що – ні. І їхні поради спрацьовують, – розповідає Василь Анталовський.

У повному обсязі статтю читайте в жуналі «Напої. Технології та Інновації» №4-5 (2022 р.), який можна завантажити безкоштовно. Перший у 2023 році номер вийде у світ уже зовсім скоро.

Із запровадженням воєнного стану журнали «Напої. Технології та Інновації» доступні для безкоштовного завантаження за посиланням.

Щоб придбати друковані випуски журналів, видані впродовж минулих років, звертайтеся:
Лариса Товкач, менеджер, +38 (097) 968 95 16, sad.nti@ukr.net
Анна Панкратенкова, тел.: +38 097 75 92 583, reklama.nti@gmail.com
Ірина Петронюк, тел.: +38 096 49 16 692, oksana.buh.ti@gmail.com