За якої норми внесення рентабельність азотних добрив найвища, – досвід – AgroTimes

Дослід, проведений у господарстві «Володимирівське» на Кіровоградщині, показав, що врожайність озимої пшениці в контролі (без внесення азоту) становила 35,5 ц/га, що відповідає природній родючості ґрунту. А внесення азотних добив по мерзлоталому ґрунту в нормі 30 кг/га азоту в д. р. давало прибавку врожаю 9,6 ц/га.

Про це розповів співвласник господарства Анатолій Григорчук, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Додаткове внесення азоту в середині кущення нормою 30 кг/га у д. р. (сумарно з унесенням по мерзлоталому ґрунту 60 кг/га азоту) давало прибавку в 17,2 ц/га. Внесення додаткового азоту у фазу виходу в трубку нормою 30 кг/га у д. р. (сумарно з попередніми внесеннями 90 кг/га азоту) – урожайність була більшою на 18,7 ц/га проти контролю, а внесення додаткового азоту у фазу виходу прапорцевого листка нормою 30 кг/га у д. р.(сумарно з попередніми внесеннями 120 кг/га азоту) – прибавка урожаю 21,1 ц/га.

«Шукаючи оптимум, проводили підживлення й у пізні терміни, які в нашій зоні є нетрадиційними. Тут усе виявилося за класикою: внесення 100 кг/га амі[1]ачної селітри давало прибавку 4,8 ц/га, 200 кг/га – 8,8 ц/га. Тобто, як бачимо, за пізнього внесення ефективність добрив безумовно падає, а якість зерна підвищується, – зауважив Анатолій Григорчук.

Відтак, за його словами, якщо господарство не має достатньо обігових коштів, найефективніше внести під озиму пшеницю 30 кг/га азоту в д. р. За такої норми внесення азотних добрив рентабельність найвища. А зі збільшенням норми врожайність і, відповідно, прибуток росте, але рентабельність падає.

Нагадаємо, раніше Анатолій Григорчук назвав п’ять чинників підвищення біологічної активності ґрунту.