Маржинальність у бізнесі шокової заморозки дуже низька – EastFruit

Привабливий, на перший погляд, бізнес шокового заморожування фруктів і овочів на практиці може виявитися складним, з низькою маржинальністю, – заявив міжнародний консультант FAO, голова таджицької компанії “Харіф” Бахтійор Абдувохідов під час онлайн-конференції “Шокове заморожування ягід, фруктів і овочів 2023: огляд ринку, інвестиції, перспективи”. відеозапис онлайн-конференції можна подивитися за посиланням.

У своєму виступі “Гіркий досвід початківця-заморозчика” Бахтійор Абдувохідов, який має 18-річний досвід діяльності у сфері агробізнесу, підбив підсумки першого року роботи підприємства з шокового заморожування від компанії “Харіф”.

“Спочатку я був готовий зіткнутися з тим, що перший рік виявиться збитковим. Але з виходом на другий рік залишається незрозумілим, у якому напрямку працювати. На мій погляд, маржинальність у бізнесі шокової заморозки – дуже низька. Тут гроші можна робити тільки на обсягах. І за умови наявності конкретних покупців”, – зауважив керівник “Харіф”.

Як розповів Бахтійор Абдувохідов, його компанія працює у сфері агробізнесу з 2011 року. У 2022 році було ухвалено рішення про розширення напряму діяльності та відкрито перше в Таджикистані підприємство з шокової заморозки. Аргументами на користь цього рішення були: зростаючий світовий ринок шокового заморожування, відсутність у країні підприємств-конкурентів, доступна та дешева (як виявилося, тільки на перший погляд) місцева сировина, доступна робоча сила, дешева електроенергія, власний багаторічний досвід роботи в агросфері, налагоджені контакти з фахівцями з шокового заморожування, а також наявність ділових партнерів. Також були досвід і майданчик роботи, включно із середньотемпературним холодильником на 300 тонн.

Інформація подається мовою оригіналу

У результаті, було обладнано нове підприємство, розраховане на переробку 15 тонн сировини щодоби. Наразі комплекс із шокового заморожування дає змогу здійснювати одноразове заморожування (до мінус 36 градусів) 6 тонн продукції та зберігання 500 тонн охолодженої й замороженої продукції. На підприємстві є власна лабораторія.

За словами Бахтійора Абдувохідова, під час підбору будівельних матеріалів та обладнання довелося врахувати не тільки специфіку виробництва, а й погодні умови в Таджикистані (влітку температура зовні сягає “плюс” 70 градусів під прямим сонячним промінням на панелі, тоді як усередині – “мінус” 30, а це означає різницю температур приблизно до 100 градусів).

Потім потрібно було розібратися, на заморожуванні яких овочів і фруктів варто концентруватися. Це залежить, зокрема, від наявності відповідної для заморозки сировини, а також специфічного обладнання. З’ясувалося, наприклад, що з трьох сортів садової суниці, яка росте в Таджикистані, до заморозки придатні лише два. І що вирощувані в країні сорти малини не дають конкурентоспроможної продукції екстракласу.

Оскільки в Таджикистані превалює дрібнотоварне виробництво, з метою здійснення закупівель довелося вести переговори з безліччю продавців. Були випадки, коли компанія розраховувала на плодоовочеву продукцію, але її поставляли на ринок свіжих овочів і фруктів, де на неї був хороший попит. Ба більше, виявилося, що і відносно дешеві на ринку свіжої продукції ягоди та фрукти далеко не завжди були достатньо дешевою сировиною для виробництва замороженої продукції. Так, наприклад, для конкурентоспроможності замороженої суниці з Таджикистану на російському ринку (70% якого займає заморожена суниця з Єгипту) треба було закуповувати сировину не дорожче ніж за $0,5/кг, тим часом ціна на свіжу суницю в сезон становила більше ніж $1,1-$1,2/кг.

“Динамічно змінювалися ціни й на світовому ринку, причому не тільки на сировину, а й на готову продукцію. Наприклад, ціна на малину падає вже рік з 5 до 2,5 євро, і, на жаль, не існує джерела, де можна було б відстежувати поточні світові ціни, їхню динаміку залежно від якості”, – зазначив Бахтійор Абдувохідов.

За його словами, під час торгівлі замороженою продукцією необхідно також постійно бути в курсі поточних цін на логістику, а також податків і мита на кожному з експортних ринків.

На всі ці фактори накладається і те, що, коли новачок конкурує на ринках експорту з компаніями, які вже мають досвід, імідж і налагоджені канали продажів, усі чекають від нього пропозиції продукції зі знижками. – зауважив він.

“Усього цього досвіду в мене не було. Сьогодні досвід накопичено чималий, і він набутий роботою, часом і фінансовими ресурсами. Робота йде, але водночас, як і раніше, немає відповіді на запитання, що планувати виробляти на найближчий рік”, – розповів Бахтійор Абдувохідов.

Водночас, за його словами, зрозуміло, що потрібно буде активніше працювати з покупцями.

“Попередні запити від покупців – різноманітні, проте бажання покупця – одне, а готовність відповідати за ще не вироблену продукцію грошима – інше. З кожним покупцем потрібно домовлятися окремо. При цьому потрібно врахувати, що для виконання запитів може знадобитися додаткове обладнання”, – зазначив він.

За словами Бахтійора Абдувохідова, як окремий напрямок розглядають створення власного виробництва сировини для подальшої переробки.

Під час обговорення ситуації, в якій опинилася компанія “Харіф”, економіст інвестиційного департаменту FAO Андрій Ярмак порадив їй відмовитися від ідеї власного виробництва сировини для шокового заморожування, зазначивши, що “якщо заморожування – це бізнес, пов’язаний із певними ризиками, то виробництво сільськогосподарської продукції – найризикованіший у світі вид бізнесу”. Крім того, за його словами, жодна системна переробка не може забезпечити себе власною сировиною.
На думку Андрія Ярмака, відносно більш виважений варіант – це інвестиції в сировинні зони та налагодження партнерства.

“Для того, щоб убезпечити себе від дефіциту сировини внаслідок її переадресації на ринок свіжої продукції, потрібно вибрати ті категорії, які фермерами виробляються у великих обсягах за обмеженого попиту. Можна також підібрати товарні категорії, за якими можливо системно працювати з фермерами. Це, наприклад, броколі, цвітна капуста, цукрова кукурудза, та ж садова суниця. До речі, саме вони знаходяться на верхніх рядках світової торгівлі замороженою продукцією”, – сказав Андрій Ярмак.

Пропонуємо переглянути відео виступу Бахтійора Абдувохідова: