Які особливості підживлення озимих зернових у Степу – AgroTimes

В умовах Степу особливо важливо, щоб внесені під час підживлення добрива встигли проникнути у верхні шари ґрунту ще до часу їх можливого висихання, що доволі часто спостерігається в степовому регіоні, пише журнал The Ukrainian Farmer.

У зв’язку з цим підживлення озимини можна проводити як пізно восени (до замерзання ґрунту), так і рано навесні по таломерзлому ґрунту. Підживлення ефективніше тоді, коли добрива вносять до відновлення весняної вегетації, але не раніше ніж за два тижні до підвищення температурних показників й активізації ростових процесів у рослин.

За даними ДУ ІЗК НААН, в середньому за 2017–2022 рр. приріст урожаю від ранньовесняного підживлення пшениці озимої становив 0,33–0,64 т/га, а в разі запізнення на 10–15 діб — 0,21–0,35 т/га.

У господарствах степової зони, де рослини озимих зернових культур на більшості площ розпочали зимівлю, маючи 1–3 листки або ж на початку фази кущіння, навесні 2023 року доцільним буде обов’язкове дворазове підживлення посівів за таких умов: перше – по таломерзлому ґрунті (або за першої можливості виходу агрегатів у поле) для відновлення й нарощування вегетативної маси рослин; друге – локальним чи позакореневим способом до початку виходу рослин у трубку – для безпосереднього підвищення зернової продуктивності.

Раніше повідомлялося, як на урожайність озимих зернових впливає стан їх входження в зиму.