Продовжити зернову угоду важливо для посівної кампанії — думка – Latifundist
Продовження дії «зернової угоди» критично важливе не тільки для забезпечення світової продовольчої безпеки. Це необхідно і для отримання оборотних коштів під посівну кампанію виробникам.
Про це у матеріалі Latifundist.com «60 замість 120 днів. Розбираємось, чому росія ламає «зерновий коридор» і що буде з цінами на зерно» розповів комерційний директор «ТАС Агро» Антон Жемердєєв.
«Запропонований термін дії коридору в 60 днів негативно вплине в першу чергу на попит, і як наслідок, цінову кон’юнктуру, оскільки в такі терміни неможливо спланувати постановку судна (деякі стояли до 45 днів в очікуванні проходження комісії) і завезення продукції; термінали будуть стояти завантаженими і не зможуть ритмічно приймати вантаж. Ми повинні відстояти позицію стосовно збереження терміну 120 днів та зафіксувати режим роботи, оскільки швидкість опрацювання суден була невтішною і спричиняла від $0,3 до 1 млн (залежно від типу судна) демерджів та детеншенів», — зазначає Жемердєєв.
Президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачьов говорить, що 60 днів — це погано, але не катастрофічно, хоча і не означає, що Україна має відмовлятися від своїх вимог.
«Так, ця непрогнозованість не стимулюватиме аграріїв розширювати площі. Але з точки зору експорту у нас лишилось три місяці до кінця маркетингового року. 60 днів — це 18 травня, майже кінець сезону. Вже буде розуміння майбутнього врожаю, залишків. До того ж ми експортуємо не лише коридором, але і через Дунай, західні кордони», — каже Горбачьов.
Зазначимо, що росія погодилася продовжити зернову угоду, але лише на 60 днів. Переговори між представниками ООН та росії щодо продовження «зернової угоди» почалися 13 березня у Женеві.
Україна почала онлайн переговори з партнерами з приводу продовження «зернової угоди» 7 березня. Її термін дії закінчується 18 березня.
Нагадаємо, український бізнес закликав Організацію Об’єднаних Націй і Туреччину забезпечити вільне торговельне судноплавство в Чорному морі та продовжити «зернову угоду» ще на рік, а також включити до неї Миколаївський порт.