У січні-лютому 2023 року експорт капусти білокачанної з Узбекистану знизився у 2,4 раза – EastFruit
У січні-лютому 2023 року обсяг експорту капусти білокачанної з Узбекистану різко знизився і виявився найнижчим в аналогічному періоді останніх чотирьох років. Настільки різке падіння експорту стало результатом впливу двох основних чинників – втрати переважної більшої частини врожаю через січневі заморозки й слабкий попит на основних зовнішніх ринках збуту цієї продукції, відзначають аналітики EastFruit.
За попередніми даними офіційної статистики, у січні-лютому поточного року Узбекистан експортував 11,5 тис. тонн капусти білоголової, що у 2,4 раза менше за рекордний показник аналогічного періоду 2022 року і виявився найнижчим значенням за січень-лютий останніх чотирьох років.
Інформація подається мовою оригіналу
Як видно з діаграми, експорт цієї продукції в січні-лютому 2023 року виявився на рівні показників аналогічного періоду 2018-2019 рр.
Що стосується географії експорту, то близько 99,5% загального обсягу експорту припадає на частку трьох країн – Казахстану, Росії та Киргизстану:
Казахстан – 9,5 тис. тонн (82,7% від загального обсягу експорту);
росія – 1,5 тис. тонн (12,8%);
Киргизстан – 449 тонн (3,9%);
інші країни – 63 тонни.
Як зазначалося експертами EastFruit на початку лютого 2023 року, на відміну від попередніх років, нинішній рік розпочався з негативних чинників для узбецьких виробників капусти білокачанної. До величезних втрат врожаю через січневі аномальні морози й внаслідок – практичної відсутності доступних обсягів “мережевої” якості, додався ще такий фактор як “млявий” попит на узбецьку капусту на основних ринках збуту.
На думку узбецьких експортерів, після січневих холодів та їхнього впливу на врожай білоголової капусти в Узбекистані, починаючи з середини січня сформувати партії капусти мережевої якості на внутрішньому ринку – стало вельми складним завданням. На тлі й без того слабкого попиту на узбецьку капусту на основних ринках збуту – порівняно з попитом в аналогічному періоді попередніх років, замовлення імпортерів на якісну капусту практично не вдавалося виконати.
За словами учасників ринку, більша частина відвантаженої на зовнішні ринки в другій половині січня і в першій декаді лютого продукції – “немережевої” якості, тобто не задовольняє вимогам мереж супермаркетів на основних ринках збуту. Її закуповували імпортери для подальшої реалізації на продовольчих ринках, оскільки частку пошкодженої аномальними холодами продукції в цих партіях і ступінь такого пошкодження важко було визначити. Відповідно, така продукція закуповується за нижчою ціною. Але з іншого боку, це була можливість для узбецьких виробників реалізувати хоч і за низькою ціною частину своєї продукції й тим самим мінімізувати свої втрати.