Фахівець розповів, як розрахувати потребу ріпаку в додатковому підживленні азотом – SuperAgronom
Протягом 10-15 днів між фазами бутонізації і цвітіння озимий ріпак може поглинути додатково ще 30-60 кг/га азоту з ґрунту. Про те, як розрахувати потребу культури в додатковому підживленні, розповів експерт із живлення Alex Feldman.
«Загалом, до цвітіння рослини ріпаку мають містити до 230-240 кг/га азоту під план врожаю 4,5 т/га. Після цвітіння накопичення азоту знижується. Деяка кількість азоту (залежно від стану кореневої системи, наявності доступного азоту, К, Са в ґрунті) ще може бути засвоєна ріпаком, проте основна частка (135-160 кг/га N) реутилізується із стебел і листя в стручки і насіння», — пояснює фахівець.
Потребу в додатковому азоті для ріпаку він рекомендує розраховувати як різницю між необхідною кількістю N для формування надземної і підземної маси, врожаю, а також:
- Запас мінерального азоту в ґрунтовому профілі (Nmin);
- Мінералізаційний азот з пожнивних решток попередника, гумусу, внесених органічних добрив;
- Обмінний амоній у ґрунті;
- Синтезований азот з повітря (10-30 кг/га), що перекриває втрати азоту внаслідок денітрифікації протягом вегетації;
- На кожен бал бонітету можна планувати потенційне надходження 1 кг/га азоту додатково. Так, за балу 60, на чорноземах опідзолених, наприклад, можна враховувати 60 кг/га доступного азоту.
Добре розвинуті посіви навесні у фазу ВВВ Alex Feldman радить підживлювати безнітратними добривами, типу сульфату амонію, карбаміду, аміачної води. А внесення КАСів, аміачної селітри і ВАС, КАС+S слід планувати на початку стеблування.
«Слабкі посіви, що не утворили 12-ти листків з осені, слід підвижити “швидким” азотом у перше весняне підживлення», — додав він.