Буцька ТГ: фермерська підтримка, позитивний досвід «Садів Перемоги» та орієнтир на переробку — AgroPortal.ua
До війни в Буцькій громаді на Черкащині основним напрямом розвитку визначили туризм, адже головною родзинкою даного регіону є Буцький каньйон, який входить до переліку 7 чудес України. Саме до нього приїздить найбільше відвідувачів, тож мати таку красу і не використати цей ресурс в інтересах громади було б неправильно. Але війна тимчасово переформатувала плани громади.
Ще в довоєнні часи в Буцькій громаді розробили детальний план із розвитку туризму, щоб інвесторам можна було безкоштовно надавати земельну ділянку з готовими проєктами, де вже буде зазначено місце розташування кафе, ресторану, кемпінгу тощо. Такі ділянки планували надавати безкоштовно, але за умови, що там буде побудовано те, що зазначено у плані. Правильно організована робота мала б уже дати перші позитивні результати, але на заваді стала війна.
Як сьогодні живе Буцька громада, з якими проблемами зіштовхнулась у перші дні війни, та які плани будує на майбутнє — AgroPortal.ua розповів очільник громади Сергій Залізняк. Він за першою освітою режисер, друга освіта — «Економіка та підприємництво», але за ініціативи місцевих жителів 4 роки тому очолив громаду.
Як змінилося життя громади після 24 лютого 2022 року?
Сергій Залізняк: Війна дуже все змінила. Наша громада невелика, маємо 5,2 тис. мешканців, а в перші дні війни переїхало ще 7 тис. переселенців. Це все внесло суттєві зміни, адже до такого не були готові ні фінансові структури, ні магазини, ніхто. Відповідно і транспортного сполучення у нас не було, продукти не возили, було досить складно, та ми вийшли з цієї ситуації за 2 дні. Зібрали місцевих аграріїв, наробили круп, розвезли їх по магазинах. Те ж саме зробили і з молоком, адже у перші дні війни його у фермерів ніхто не забирав.
У нас населений пункт невеликий, волонтерів багато не було, гуманітарної допомоги як такої теж не було. Перші дні було складно, та потім ми все, що треба, знайшли і забезпечили переселенців усім необхідним.
Чи змінилися надходження до бюджету громади?
Сергій Залізняк: Якщо брати в цілому, то в усіх громадах, на жаль, плачевна ситуація з бюджетом, багато організацій припинили свою діяльність, хтось виїхав. Товаровиробники, фермери не мали змоги продати зерно. Тож, відповідно, бюджет, який мали до війни, у 80% громад не виконувався. Нас це оминуло, адже всі підприємці та фермери, які є на території громади, сплачували податки, хоч держава і дозволила на початку війни цього не робити. Тож у результаті наш бюджет виконувався і навіть трохи перевиконався.
Розхідна частина бюджету, звісно, була трохи змінена, оскільки були й проблеми зі світлом, а це — закупівля палива, генераторів. Внутрішньо переміщених осіб потрібно забезпечувати продуктами і різними соціальними виплатами, тому тут розхідна частина у нас збільшилась, але натомість зменшилась в іншому — була економія електроенергії (світломаскування, відключення). З продуктами харчування ми вийшли з ситуації, взявши участь у програмі «Сади Перемоги», і я вважаю, на сьогоднішній день це потрібно кожній громаді. Окрім ВПО, ми на 80% забезпечили продуктами харчування всі наші навчальні заклади.
Що саме вирощували?
Сергій Залізняк: Практично все — помідори, огірки, цибулю, капусту, баклажани, буряк, картоплю, перець, навіть кавуни. Останні нас взагалі здивували, адже були й такі, що важили 15-16 кг, тобто для нашого регіону це нереально. Люди у нас вирощують у середньому по 3-5 кг, а тут такий результат. За смачними і солодкими кавунами до нас приїздили звідусіль переймати досвід, ніхто такого не очікував. Ми не додавали ніякої хімії, ні органічних добрив, взагалі нічого, тобто просто вода та сонце. Також садили соняшник і пшеницю. Соняшник переробили на олію, пшеницю — на крупи, борошно, і всім цим забезпечили наших людей.
Як місцеві аграрії спрацювали у 2022 році?
Сергій Залізняк: 2022 рік був важким для всіх, аграрії не стали виключенням. Я вдячний усім, адже ніхто не відмовився заплатити податок, а це найголовніше нам як місцевій раді. Саме з податків утримуються всі заклади й інфраструктура у громаді. За інформацією фермерів, багато продукції зараз ще знаходиться на складах, раніше продати її було неможливо. Влітку, коли відкрили зерновий коридор, змогли трохи продати зернових, зараз знову ціни нормальної немає. Та попри це, аграрії поступово намагаються виходити з цієї ситуації.
Зараз ми працюємо в іншому напрямі, прошу їх долучитись до нашої ініціативи, щоб більше йшли в переробку. Для прикладу, 1 тонна пшениці коштує 5 тис. грн, а ціна тонни крупи пшеничної — 25 тис. грн. Тож спрямовуємо фермерів на переробку зернової продукції, та й молочної також, щоб не повторилась ситуація, як на початку війни, коли вони залишились без можливості фінансування. Потихеньку цей процес рухається вперед, маємо домовленість із двома господарствами на переробку молочної та зернової продукції. Гадаю, якщо нам вдасться це зробити, то з’являться нові робочі місця, і це буде вигідно для наших фермерів, які не будуть перейматись — чи продадуть пшеницю, а ось крупи реалізують точно.
Минулого року ми долучилися до проєкту «Сади Перемоги» і отримали гарний врожай. У 2023 році плануємо запустити власну переробку на базі комунального підприємства, затримка зараз за санстанцією. Вона має надати нам відповідний сертифікат якості. Технолога вже знайшли, обладнання є, зараз доробляємо ремонти у приміщеннях і будемо випускати це в широкі маси для продажу, оскільки наразі поки що забезпечуємо безкоштовно лише переселенців та ЗСУ. Думаю, що до кінця весни виконаємо всі документальні процедури, створимо нові робочі місця.
Які нагальні питання вирішуєте зараз у громаді?
Сергій Залізняк: З перших днів моєї каденції й на даний момент ми працюємо над збільшенням робочих місць, адже розуміємо, чим більше їх матимемо, тим більший дохід у бюджет отримаємо. Ми працюємо над тим, щоб максимально зберегти людей у громаді, максимально залучити нових до себе, ну і, відповідно, щоб люди отримали достойні заробітні плати.