Названо ТОП причин проти вирощування ГМО зерна в Україні – Latifundist
В світі зерно ГМО торгується з дисконтом в 10−20%, а то і більше. Окрім того, знайти покупця на таке зерно складно через небажання імпортерів купувати ГМО-продукцію.
Таку думку висловив президент «Української зернової асоціації» (УЗА) Микола Горбачьов в колонці на НВ Бізнес.
За його словами, покупців на ГМО-кукурудзу практично неможливо знайти. Є невеликі ніші для сої та ріпаку, зокрема останній дозволяють імпортувати для виробництва біопалива в ЄС. Таким чином, в асоціації оцінюють, що втрати тільки від нижчої ціни на ГМО-продукцію можуть скласти близько $1,5−2 млрд.
«Відтак, дозволивши вирощування ГМО в Україні, ми ризикуємо втратити два основні ринки збуту нашої зернової продукції. А втрата ринків збуту — це перевиробництво всередині країни, недоотримання валютної виручки і як наслідок втрати бюджету», — розповів очільик УЗА.
Понад те, відмітив Горбачьов, це може призвести до банкрутства багатьох виробників у зв’язку з перенасиченням внутрішнього ринку та відсутністю ринків реалізації ГМО-продукції.
Окрім того, повідомили в УЗА, державні органи влади та агроекспортери не можуть повністю забезпечити контроль за ГМО-продукцією, адже зберігання зерна в Україні знеособлене, відтак ГМО-зерно цілком може змішатись з не ГМО-зерном на елеваторі чи портовому терміналі.
Така ж ситуація і з вирощуванням, коли ГМО-рослини можуть запилити традиційні сорти рослин і, в результаті, вся отримана продукція буде промаркована як ГМО.
«Законопроєкт, який перебуває на розгляді парламенту потрібно доопрацювати, щоб запровадити чіткі обмеження на вирощування певних видів ГМ-зернових та олійних та гармонізувати обмеження щодо обігу ГМО відповідно до норм ЄС. Інакше отримаємо кризу в аграрному секторі, який на сьогодні є чи не основним джерелом експортної виручки, та втратимо мільярди доларів доходів», — підсумував Микола Горбачьов.
Нагадаємо, у листопаді та грудні Верховна Рада прийняла за основу два законопроєкти №5839 і №5840, що мають врегулювати правові та організаційні питання щодо генетично-модифікованих організмів. Однак наразі проєкти документів почали широко обговорюватися з ініціативи насіннєвиків і трейдерів.
Насіннєва асоціація України та Українська зернова асоціація заявили про занепокоєння, адже в такому варіанті, як зараз, проєкт №5839 не узгоджується з позицією України щодо проєвропейського курсу розвитку.
Сергій Герасименко, Latifundist.com, 2022 р.