Названі оптимальні схеми захисту озимої пшениці залежно від природно-кліматичної зони – SuperAgronom

Про це розповів доктор біологічних наук Сергій Хаблак в авторському блозі «Сценарії боротьби із хворобами колосу озимої пшениці» на SuperAgronom.com.

Науковець навів приклади схем залежно від зони України.

Наприклад, в Лісостепу і Поліссі у разі дощового літа може застосовуватися програма захисту від бур’янів, шкідників і хвороб за одним із 2 сценаріїв:

1) Т1 (гербіцид + ретардант), Т2 (фунгіцид + інсектицид), Т3 (фунгіцид), Т4 (інсектицид);

2) Т1 (гербіцид + ретардант), Т2 (фунгіцид), Т3 (фунгіцид), Т4 (інсектицид).

У Степу через меншу кількість опадів, низьку урожайність і рентабельність система захисту може бути такою: Т1 (гербіцид), Т2 (фунгіцид), Т4 (інсектицид).

Можливий вибір періоду проведення інсектицидних, фунгіцидних обробок з урахуванням ЕПШ, погодних умов (дощового або сухого літа), інфекційного фону і попередника при польових оглядах кожного поля у періодах Т0, Т1, Т2, Т4 й обробці від листових хвороб і шкідників за настання порогу шкодочинності в одній із фаз Т0, Т1, Т2, Т4, а в Т3 профілактично від фузаріозу колосу — в разі виявлення фузаріозної кореневої гнилі та снігової плісняви в Т0.

Зазвичай другу основну фунгіцидну обробку Т2 «поява та ріст прапорцевого листка» (ВВСН 37-49) поєднують з листовим підживленням мікроелементами (сульфат магнію) й азотом в амідній формі (карбамід).

«За стресових умов може спостерігатися фітотоксичність у вигляді плям на листках через те, що карбамід може виступати як своєрідна поверхнево-активна речовина (ПАР), яка підсилює ефект фунгіциду. Як правило, фунгіциди у своєму складі й так містять ПАР. Особливо часто спостерігається фітотоксичність у вигляді плям на листках при стресових умовах (знижені температури) за використання бакових сумішей (гербіцид + фунгіцид + ретардант + мікродобриво) у першу фунгіцидну обробку в Т1 (ВВСН 31-32)», — пояснив Сергій Хаблак.